База данних – Мінерали, які, де беруться, скільки потрібно

Мінерали, макро- та мікроелементи — незамінні компоненти повноцінного харчування, без яких неможливе нормальне функціонування організму. Вони беруть участь у формуванні кісткової тканини, підтримці водно-сольового балансу, регуляції обміну речовин, роботі нервової системи та м’язів. Наприклад, кальцій і фосфор забезпечують міцність кісток, калій та магній — нормальну роботу серця, а натрій — стабільний тиск і передачу нервових імпульсів.

Мікроелементи, хоча й потрібні у менших дозах, мають не менш важливе значення. Залізо входить до складу гемоглобіну, йод — до гормонів щитоподібної залози, а цинк та селен підтримують імунітет і захищають клітини від ушкоджень. Баланс усіх цих речовин в організмі — ключ до енергії, гарного самопочуття та довголіття!

Алюміній (Al)

Бор (B)

Кальцій (Ca)

Кобальт (Co)

Йод (I)

Залізо (Fe)

Хром (Cr)

Мідь (Cu)

Германій (Ge)

Молібден (Mo)

Марганець (Mn)

Літій (Li)

Натрій (Na)

Фосфор (Ph)

Селен (Se)

Ванадій (V)

Цинк (Zn)

Фтор (F)

Алюміній (Al, Aluminium)

Функції в організмі: Воздействие на организм до конца не выяснено. Установлено, что он способствует развитию и регенерации эпителиальной, соединительной и костной ткани. Также известно воздействие алюминия на активность пищеварительных желез и ферментов.

Симптоми дефіциту: Дані відсутні

Симптоми передозування: Отличается незначительным токсическим действием, но многие растворимые в воде неорганические соединения алюминия сохраняются в растворённом состоянии длительное время и могут оказывать вредное воздействие на человека и теплокровных животных через питьевую воду. Наиболее ядовиты хлориды, нитраты, ацетаты, сульфаты и др. Для человека токсическое действие при попадании внутрь оказывают следующие дозы соединений алюминия (мг/кг массы тела):

ацетат алюминия — 0,2-0,4;
гидроксид алюминия — 3,7-7,3;
алюминиевые квасцы — 2,9.

В первую очередь действует на нервную систему (накапливается в нервной ткани, приводя к тяжёлым расстройствам функции ЦНС). Однако свойство нейротоксичности алюминия стали изучать с середины 1960-х годов, так как накоплению металла в организме человека препятствует механизм его выведения. В обычных условиях с мочой может выделяться до 15 мг элемента в сутки. Соответственно, наибольший негативный эффект наблюдается у людей с нарушенной выделительной функцией почек.

Норматив содержания алюминия в воде хозяйственно-питьевого использования составляет 0,2 мг/л. При этом данная ПДК может быть увеличена до 0,5 мг/л главным государственным санитарным врачом по соответствующей территории для конкретной системы водоснабжения.

По некоторым биологическим исследованиям поступление алюминия в организм человека было сочтено фактором в развитии болезни Альцгеймера, но эти исследования были позже раскритикованы и вывод о связи одного с другим опровергался.

Тормозит усвоение кальция, магния, железа, витаминов В₆ и С, а также некоторых серосодержащих аминокислот.

Група: мікроелемент

Постачальники з раціону:

Продукти тваринного походження:

колбасы, дрожжи

Рослинне походження:

Хлебопродукты, пищевые красители, особенно Е-541. 554, 555, 556, 559
Растительные продукты содержат в 50-100 раз больше алюминия, чем продукты животного происхождения.

К продуктам с высоким содержанием алюминия относится вода из-под крана, без предварительной очистки

Цікавинки про мінерал:

Алюминий зарегистрирован в качестве пищевой добавки Е173
Потенцируется всасывание алюминия при высокой температуре и при кислом pH (например, горячий чай с лимоном).
Широко применяется как конструкционный материал.
Основной недостаток алюминия как конструкционного материала — малая прочность, поэтому его обычно сплавляют с небольшим количеством меди и магния (сплав называется дюралюминий).
Электропроводность алюминия всего в 1,7 раза меньше, чем у меди, при этом алюминий приблизительно в 4 раза дешевле за килограмм, но, за счёт в 3,3 раза меньшей плотности, для получения равного сопротивления его нужно приблизительно в 2 раза меньше по весу. Поэтому он широко применяется в электротехнике для изготовления проводов, их экранирования и даже в микроэлектронике при изготовлении проводников в чипах. Меньшую электропроводность алюминия (37 1/ом) по сравнению с медью (63 1/ом) компенсируют увеличением сечения алюминиевых проводников. Недостатком алюминия как электротехнического материала является наличие прочной оксидной плёнки, затрудняющей пайку.
Благодаря комплексу свойств широко распространён в тепловом оборудовании.
Алюминий и его сплавы сохраняют прочность при сверхнизких температурах. Благодаря этому он широко используется в криогенной технике.
Высокий коэффициент отражения в сочетании с дешевизной и лёгкостью напыления делает алюминий идеальным материалом для изготовления зеркал.
В производстве строительных материалов как газообразующий агент.
Преимущественно алюминий накапливается в печени, головном мозге, костях.
В суточном пищевом рационе содержится 20-100 мкг алюминия.

Мідь (Cu, Cuprum)

Функції в організмі: Мідь є необхідним елементом для всіх вищих рослин і тварин. У крові мідь переноситься головним чином білком церулоплазміном. Після засвоєння міді кишечником вона транспортується до печінки за допомогою альбуміну (білка).
Мідь зустрічається у великій кількості ферментів, наприклад, у цитохром-с-оксидазі, у ферменті супероксид дисмутазі, що містить мідь і цинк, і в білку гемоціаніні, що переносить кисень.
Передбачається, що мідь і цинк конкурують один з одним в процесі засвоєння в травному тракті, тому надлишок одного з цих елементів в їжі може викликати нестачу іншого елемента.
Механізми ферментного каталізу (біокаталізу); перенесення електронів; взаємодія з залізом.
Всмоктуванню міді особливо перешкоджає цинк, оскільки ці метали конкурують за зв’язування з одними і тими ж білками. Засвоєння міді також знижують антациди, великі дози заліза і вітамін С.
Мідь бере участь у процесах кровотворення і ферментативного окислення. Вона входить до складу декількох ферментів – лактази, оксидази та ін.

Симптоми дефіциту: вкрай рідко – анемія

Симптоми передозування: тривалий прийом добавок з вмістом міді може призвести до цирозу печінки. Надлишок міді в організмі в поєднанні з дефіцитом селену призводить до підвищення ризику атеросклерозу. Добавки з міддю протипоказані людям з катехолзалежною формою мігрені, оскільки мідь бере участь у синтезі катехоламінів, що провокують напади. Вміст міді в крові підвищується в період інфекційних захворювань (через підвищення рівня церулоплазміну).

Група: мікроелемент

Постачальники з раціону:

Продукти тваринного походження:

м’ясо, мідії
печінка
сир

Рослинне походження:

Огірки, горіхи (фундук), какао, пивні дріжджі, плоди шипшини, шоколад, пшеничні висівки, пшеничні зародки, волоський горіх, зелень, гриби, бобові, гречана крупа, суниця, аґрус, харчові злаки, продукти з борошна грубого помелу, виноград (0,127), томати (помідори 0,11)

Цікавинки про мінерал:

Вміст міді в питній воді не повинен перевищувати 2 мг/л (середня величина за період з 14 діб), проте нестача міді в питній воді також небажана.
Нестача міді може бути спровокована зловживанням алкоголем, надмірною кількістю яєчного жовтка в кишечнику, оскільки він може зв’язувати мідь, а також прийомом великої кількості фруктози
При раку матки, молочної залози, сечового міхура і лімфомах вміст міді в крові підвищується, лікування раку зменшує вміст міді до нормального значення.
Концентрація в крові міді, цинку і нікелю підвищена у хворих на екзему.
Відзначено підвищений вміст міді в крові хворих на псоріаз і червоний вовчак.
Добавки з міддю призначають з обережністю, у багатьох країнах добавки, що містять мідь, або заборонені, або переведені в розряд рецептурно-призначених лікарських препаратів.
У 2003 році в результаті інтенсивних досліджень ВООЗ переглянула колишні оцінки токсичності міді. Було визнано, що мідь не є причиною розладів травного тракту
Через низький питомий опір (поступається лише сріблу, питомий опір при 20 °C 0,01724-0,0180 мкОм·м), мідь широко застосовується в електротехніці для виготовлення силових кабелів, проводів або інших провідників, наприклад, при друкованому монтажі. Мідні дроти, в свою чергу, також використовуються в обмотках енергозберігаючих електроприводів і силових трансформаторів. Для цих цілей метал повинен бути дуже чистим: домішки різко знижують електричну провідність. Присутність в міді 0,02% алюмінію знизить її електричну провідність майже на 10%.
Корисна якість міді — висока теплопровідність. Це дозволяє застосовувати її в різних тепловідвідних пристроях, теплообмінниках, до числа яких відносяться і широко відомі радіатори охолодження, кондиціонування та опалення
Бактерицидні властивості міді та її сплавів були відомі людині давно. У 2008 році після тривалих досліджень
Федеральне агентство з охорони навколишнього середовища США (US EPA) офіційно присвоїло міді та декільком сплавам міді статус речовин з бактерицидною поверхнею (агентство підкреслює, що використання міді як бактерицидної речовини може доповнювати, але не повинно замінювати стандартну практику інфекційного контролю) .
Особливо виражена бактерицидна дія поверхонь з міді (та її сплавів) проявляється щодо метицилін-стійкого штаму золотистого стафілокока, відомого як «супермікроб» MRSA. Влітку 2009 року була встановлена роль міді та сплавів міді в інактивації вірусу грипу A/H1N1 (т. зв. «свинячий грип»)
Іони міді надають надлишку міді у воді виразний «металевий смак». У різних людей поріг органолептичного визначення міді у воді становить приблизно 2-10 мг/л. Природна здатність до такого визначення підвищеного вмісту міді у воді є природним механізмом захисту від прийому всередину води з надмірним вмістом міді.
У Японії мідним трубопроводам для газу в будівлях присвоєно статус «сейсмостійких».
Інструменти, виготовлені з міді та її сплавів, не створюють іскор, а тому застосовуються там, де існують особливі вимоги безпеки (вогненебезпечні, вибухонебезпечні виробництва).
В організмі дорослої людини міститься до 80 г міді.
Польські вчені встановили, що в тих водоймах, де присутня мідь, коропи відрізняються великими габаритами. У ставках або озерах, де міді немає, швидко розвивається грибок, який вражає коропів.
Оскільки мідь не накопичується в організмі, а виводиться разом з продуктами метаболізму, людині щодня необхідно отримувати в складі дієти близько 2 мг міді.
У печінці мідь є безумовно і в досить значних кількостях – 0,0004 мг на 100 г ваги.

Натрій (Na, Natrium)

Функції в організмі: Найважливіший компонент міжклітинної рідини, що підтримує осмотичний тиск; передача нервового імпульсу.

В організмі натрій знаходиться здебільшого зовні клітин (приблизно в 15 разів більше, ніж в цитоплазмі). Цю різницю підтримує натрій-калієвий насос, який відкачує натрій, що потрапив всередину клітини.

Спільно з калієм натрій виконує наступні функції:

Створення умов для виникнення мембранного потенціалу і м’язових скорочень.
Підтримка осмотичної концентрації крові.
Підтримка кислотно-лужного балансу.
Нормалізація водного балансу.
Забезпечення мембранного транспорту.
Активація багатьох ензимів

Симптоми дефіциту: гіпотонія, тахікардія, м’язові судоми, порушення засвоєння вуглеводів.

Симптоми передозування: їжа, багата натрієм, у багатьох випадках є причиною підвищеного кров’яного тиску.

Група: макроелемент

Постачальники з раціону:

Продукти тваринного походження:

устриці, краби,
сушена яловичина,
мізки, нирки,
шинка

Рослинне походження:

Харчова сіль,
кизил (32), морква, буряк, артишоки, виноград (2), томати (помідори, 40)

Цікавинки про мінерал:

велике споживання натрію (солі) призведе до виснаження запасів калію.
натрій допомагає зберігати кальцій та інші мінеральні речовини в крові в розчинному вигляді.
допомагає в запобіганні теплового або сонячного удару.
на етикетках продуктів має назву Sodium.

Йод (I, Iodium)

Функції в організмі: Як елементарний компонент гормонів щитовидної залози, він бере участь у рості та дозріванні, особливо мозку та кісток, у виробленні тепла та енергетичному обміні.

Необходим для нормального функционирования щитовидной железы. Является неотъемлемым компонентом ее гормонов, которые регулируют множество важных процессов организма, включая рост, развитие, обмен веществ и репродукцию.

У животных и человека йод входит в состав так называемых тиреоидных гормонов, вырабатываемых щитовидной железой — тироксина и трииодтиронина, оказывающих многостороннее воздействие на рост, развитие и обмен веществ организма

Звичайне надходження: Багато речей потребують покращення. Більше половини учнів початкової школи не досягають рекомендованої норми споживання йоду, але не відчувають його дефіциту. Забезпеченість північної Німеччини прибережними, багатими на йод ґрунтами традиційно краща, ніж південної Німеччини.

Симптоми дефіциту: Зоб, порушення розумової діяльності.

Базедова болезнь, замедление развития центральной нервной системы, кретинизм, гипотиреоз.
Так же при небольшом недостатке йода отмечается усталость, головная боль, подавленное настроение, природная лень, нервозность и раздражительность; слабеет память и интеллект. Со временем появляется аритмия, повышается артериальное давление, падает уровень гемоглобина в крови

Симптоми передозування: Підвищене вироблення гормонів щитовидної залози.

Група: мікроелемент

Постачальники з раціону:

Продукти тваринного походження:

Морська риба (70), морські тварини, молоко та молочні продукти, йодована кухонна сіль, усі продукти виготовлені з йодованою сіллю
печень трески (до 800), рыбий жир (до 770), устрицы, внутренности животных, яйца

Рослинне походження:

морская капуста (до 1%), водорості (ламінарії 50-70), гречка, картофель, черноплодная рябина, дрожжи, спирулина, грецкие орехи, томаты (помидоры 2), фейхоа, свежие овощи и фрукты, пшено

Цікавинки про мінерал:

в организме человека (масса тела 70 кг) содержится 12-20 мг йода.
йод — токсичное вещество. Смертельная доза 2-3 г. Вызывает поражение почек и сердечно-сосудистой системы. При вдыхании паров йода появляется головная боль, кашель, насморк, может быть отёк лёгких. При попадании на слизистую оболочку глаз появляется слезотечение, боль в глазах и покраснение. При попадании внутрь появляется общая слабость, головная боль, повышение температуры, рвота, понос, бурый налёт на языке, боли в сердце и учащение пульса. Через день появляется кровь в моче. Через 2 дня появляются почечная недостаточность и миокардит. Без лечения наступает летальный исход.
ПДК йода в воде 0,125 мг/дм³, в воздухе 1 мг/м³.
йодоформ CHI₃ применяют для дезинфекции одежды, так как он медленно выделяет свободный йод. В промышленности йод применяют для изготовления анилиновых красителей. Йодид серебра иногда используют в фотографии

Залізо (Fe, Ferrum)

Функції в організмі: Бере участь у кровотворенні, зберігає та транспортує кисень у крові та м’язах, регулює обмінні процеси, підтримує розвиток мозку у дітей та підлітків.

В составе гемоглобина; в составе цитохромов, участников окислительных процессов в клетках.

В живых организмах железо является важным микроэлементом, катализирующим процессы обмена кислородом (дыхания). В организме взрослого человека содержится около 3,5 грамма железа (около 0,02 %), из которых 75 % являются главным действующим элементом гемоглобина крови, остальное входит в состав ферментов других клеток, катализируя процессы дыхания в клетках

Звичайне надходження: Багато жінок у віці менструації від 14 до 50 років не мають належного кровопостачання. У вас підвищена потреба під час менструації. Здорові чоловіки, жінки в постменопаузі та люди з гемохроматозом, як правило, добре забезпечені залізом.

Симптоми дефіциту: Втома, виснаження, виснаження. Порушений тепловий баланс, відсутність концентрації уваги, слабка імунна система, анемія. Порушення росту у дітей.

Нарушение эритропоэза (образования эритроцитов), анемия, нарушение роста, истощение. Люди с повышенным уровнем Fe в организме больше подвержены риску инфекций, сердечных заболеваний и некоторых видов рака (особенно мужчины)

Симптоми передозування: Пошкодження тканин печінки, підшлункової залози та серцевого м’яза.

Нередко встречается непереносимость Fe, которая проявляется в виде изжоги, тошноты, запоров, диареи. Следует иметь в виду, что устранить избыток железа гораздо труднее, чем его недостаток – организм накапливает избытки железа (в печени, сердце, поджелудочной железе) – такое состояние называется гемохроматоз.

У беременных избыток железа потенцирует патологию плаценты, увеличивая свободно-радикальное окисление и гибель митохондрий в клетках плаценты.

В виде свободных радикалов Fe увеличивает риск атеросклероза. Людям с ревматоидным артритом не следует принимать железо, так как это может усилить воспаление и опухание суставов

Група: мікроелемент

Постачальники з раціону:

Продукти тваринного походження:

свинина
яловичина (2,90), печень говяжья (6,90), куриное яйцо, молоко коровье (0,07), сыр голландский (1,1), сардина (2,45), скумбрия атлантическая (1,7), ставрида атлантическая (1,1), окунь морской (1,2), куры (тушки, 2,2)

Особливість: Загалом, людський організм може краще засвоювати залізо з продуктів тваринного походження, ніж з рослинної їжі. Ті, хто вживає рослинне залізо, можуть покращити його засвоєння, одночасно вживаючи продукти, багаті на вітамін С, такі як апельсиновий сік. Чай, кава та молоко можуть перешкоджати засвоєнню заліза

Рослинне походження:

бобові, такі як сочевиця, зелені листові овочі, такі як капуста кале, шпинат, салат латук, броколі, а також фенхель, продукти з цільного зерна
Сушеные белые грибы, гречневая крупа (6,65), рис (1,02), персики, абрикосы, рожь, петрушка, картофель (0,9-1), хлеб пшеничный из обойной муки (3,95), свекла, пшено (6,98), хлеб ржаной простой (3,60), горох (7), смородина черная (1,3), яблоки (0,63), бананы (0,4-1,5), европейский виноград (0,36), томаты (помидоры, 0,9), кизил (до 4,1)
В наибольшей степени железо накапливается в следующих растениях: бессмертник итальянский, зайцегуб опьяняющий, лобелия вздутая, марена красильная грузинская, рапонтикум сафлоровидный, синюха голубая, сушеница топяная

Цікавинки про мінерал:

Витамин Е и фосфаты плохо совместимы с Fe и в высоких концентрациях снижают его усвоение
Fe образует металлоорганические соединения с тетрациклином, фторхинолонами и нарушает их всасывание
Ca, поступающий в организм, конкурирует с Fe и мешает его абсорбции
Молоко, кофе и чай ухудшают всасывание Fe
Zn конкурирует с Fe, Сu в процессе всасывания в ЖКТ
Fe, Mn, Zn, Титан и Са подавляют всасывание хрома
Содержание железа в воде больше 1—2 мг/л значительно ухудшает её органолептические свойства, придавая ей неприятный вяжущий вкус, и делает воду малопригодной для использования.
ПДК железа в воде 0,3 мг/л.
Избыточная доза железа (200 мг и выше) может оказывать токсическое действие. Передозировка железа угнетает антиоксидантную систему организма, поэтому употреблять препараты железа здоровым людям не рекомендуется.

Калій (K, Kalium)

Функції в організмі: Регулює водний баланс в організмі, позитивно впливає на артеріальний тиск, роботу м’язів і серця, підтримує передачу нервових сигналів.

Важнейший компонент внутриклеточной жидкости; мышечная деятельность; синтез белков и гликогена

Калий содержится большей частью в клетках, до 40 раз больше чем в межклеточном пространстве. В процессе функционирования клеток избыточный калий покидает цитоплазму, поэтому для сохранения концентрации он должен нагнетаться обратно при помощи натрий-калиевого насоса. Калий и натрий между собой функционально связаны и выполняют следующие функции:

Создание условий для возникновения мембранного потенциала и мышечных сокращений.
Поддержание осмотической концентрации крови.
Поддержание кислотно-щелочного баланса.
Нормализация водного баланса.

Звичайне надходження: Для жінок він загалом трохи нижчий за оптимальний, тоді як чоловіки його досягають.

Симптоми дефіциту: Блювання, рідко м’язова слабкість, параліч та серцеві аритмії.

При недостатке калия развивается гипокалиемия. Возникают нарушения работы сердечной и скелетной мускулатуры. Продолжительный дефицит калия может быть причиной острой невралгии

Симптоми передозування: Кишкова непрохідність, м’язова слабкість, параліч, серцеві аритмії.

При повышении К в крови наблюдается слабость, сонливость, потеря ориентации, сбои в сердечной деятельности (включая аритмию), мышечную дистрофию. Развивается гиперкалиемия, для которой основным симптомом является язва тонкого кишечника. Настоящая гиперкалиемия может вызвать остановку сердца.

Прием высоких доз калия снижает эффективность лечения антикоагулянтами.

К может вызывать расстройства желудочно-кишечного тракта или запоры и раздражение слизистых оболочек и даже провоцировать язву двенадцатиперстной кишки

Група: макроелемент

Постачальники з раціону:

Продукти тваринного походження:

- Калия достаточно много в рыбе и молочных продуктах.
- Печінка
- Практически все сорта рыбы содержат более 200 мг калия в 100 г. Количество калия в разных видах рыбы различается. Оценить его можно следующим образом: чем постнее рыба, тем выше содержание калия.

Рослинне походження:

Абрикоси, банани, морква, авокадо, помідори, томатна паста, фундук та арахіс, кешью, мигдаль, темний шоколад, борошно з полби, житнього та гречаного борошна
Много калия содержится в сладостях, особенно в шоколаде
дыня, бобовые, киви, картофель (500), авокадо, бананы, помидоры (290), брокколи, печень, ореховое масло, цитрусовые, виноград (191), кизил (250)
Овощи, грибы и травы также содержат много калия, однако в консервированных продуктах его уровень может быть гораздо меньше

Цікавинки про мінерал:

При недостатке калия в почве растения развиваются очень плохо, уменьшается урожай, поэтому около 90 % добываемых солей калия используют в качестве удобрений. Калий содержится во всех растениях. Отсутствие калия приводит растение к гибели.
Калий входит и в плоды, и в корни, и в стебли, и в листья, причем в вегетативных органах его, как правило, больше, чем в плодах. Еще одна характерная особенность: в молодых растениях больше калия, чем в старых.
Растения ежегодно извлекают из почвы большое количество калия. Самое дешевое (фактически даровое) и в то же время прекрасное по качеству калийное удобрение – печная зола.
Калий замедляет всасывания дигоксина.
Усвоение калия облегчает витамин B6, затрудняет — алкоголь
применяется: Углекислый калий (поташ) К₂CO₃ – в стекольном и мыловаренном производствах, а так же как удобрение; Фосфаты калия, в частности К₄Р₂О₇ и К₅Р₃О₁₀, – как компоненты моющих средств; Хлорат калия (бертолетова соль) КClO₃ – в спичечном производстве и пиротехнике

Кальцій (Са, Calcium)

Функції в організмі: Зберігає стабільність зубів і кісток. Важливий фактор згортання крові, стабілізує клітинні стінки, бере участь у передачі нервових сигналів, сприяє м’язовій діяльності.

Образование костной ткани, формирование зубов, процесс свёртывания крови, нервно-мышечная проводимость. Облегчает бессонницу. Способствует метаболизму железа в организме.

Звичайне надходження: Близько половини дорослих у Німеччині не досягають рекомендованої добової норми споживання. Зазвичай це випадок недостатнього постачання, а не дефіциту.

Симптоми дефіциту: Організм руйнує кісткову масу, щоб підтримувати концентрацію кальцію в крові. Раковини стають нестійкими. Відбувається розм’якшення кісток, відоме як остеомаляція у дорослих та рахіт у дітей.

Отношение кальция к фосфору должно быть два к одному. Для того, чтобы кальций усваивался, в организме должно быть достаточно витамина D.
Большое количество жира, аспирин, щавелевая кислота (обнаруживаемая в шоколаде и ревене; соединяясь с щавелевой кислотой, кальций дает нерастворимые в воде соединения, которые являются компонентами камней в почках), фитиновая кислота (обнаруживается в зернах) – способны помешать правильному усвоению кальция.

Злоупотребление кофе и алкоголем могут быть причинами дефицита кальция, так как часть его выводится с мочой.

Судороги (тетания), рахит, остеомаляция, остеопороз,

Симптоми передозування: Сечові камені, порушення функції нирок.

Дневной прием свыше 2000 мг может привести к гиперусальциемии.

Група: макроелемент

Постачальники з раціону:

Продукти тваринного походження:

Молоко та молочні продукти
Молоко коровье (120 мг/100г), козье (170 мг/100г), все виды сыров (мг/100г – гауда и чеддер – 730, брынза – 530, тофу – 450, плавленый – 760, эмменталь – 970), соевые бобы, сардины (500 мг/100г), лосось (91 мг/100г), творог (80 мг/100г), яичный желток (133 мг)
остальная рыба (30-90);

Рослинне походження:

броколі, капуста кале, рукола, фенхель, цибуля-порей, фундук та бразильські горіхи,
деякі мінеральні води
арахис, грецкий орех, семечки подсолнуха (367 мг/100г), зеленые овощи, мак (1460 мг/100г), кунжут (670-975 мг/100г), тахинная халва (760 мг/100г), крапива (713 мг/100г), просвирник лесной (505 мг/100г), подорожник большой (412 мг/100г), шипочник собачий (257 мг/100г), петрушка (245-260 мг/100г), листовой салат (77 мг/100г), фасоль красная (71 мг/100г), клоповник (200 мг), миндальные орехи (250 мг), бананы (3,2-13,8), кизил (55)
Малое содержание кальция (мг/100г): хлеб с отрубями (60), хлеб пшеничный (37); мясо, субпродукты, крупы (менее 50), свёкла (37), морковь (46), апельсины (41 мг), европейский виноград (10), томаты (помидоры, 14), картофель (15)

Цікавинки про мінерал:

Кобальт (Сo, Cobaltum)

Функції в організмі: Кобальт бере участь у кровотворенні (разом із залізом і міддю), функціях нервової системи та печінки, ферментативних реакціях. Входить до складу вітаміну В12 (4%) і бере участь у його синтезі.
У тілі людини міститься 0,2 мг кобальту на кожен кілограм маси людини.

Симптоми дефіциту: при відсутності кобальту розвивається акобальтоз

Симптоми передозування: Надлишок кобальту для людини шкідливий (понад 500 мг).

Можливі проблеми:

бронхіальна астма
контактний дерматит
«кобальтова» пневмонія
гіперплазія щитовидної залози
ураження слухового нерва
підвищення артеріального тиску
підвищення рівня ліпідів і еритроцитів у крові
ураження серцевого м’яза

У 1960-х роках солі кобальту використовувалися деякими пивоварними компаніями для стабілізації піни. Ті, хто регулярно випивав більше чотирьох літрів пива на день, отримували серйозні побічні ефекти на серце, і, в окремих випадках, це призводило до смерті. Відомі випадки т.зв. кобальтової кардіоміопатії у зв’язку з вживанням пива відбувалися з 1964 по 1966 роки в Омасі (штат Небраска), Квебеку (Канада), Левені (Бельгія) і Міннеаполісі (штат Міннесота). З тих пір його використання в пивоварінні припинено, і в даний час є незаконним.

Група: мікроелемент

Постачальники з раціону:

Продукти тваринного походження:

Морепродукти (особливо кальмари, тріска та її печінка), рибні консерви,
яловича (особливо теляча) печінка,
м’ясо кролика, яловичина, свинина,
курячі яйця,
молоко;

Рослинне походження:

Бобові, зернові, овочі, чай, кукурудза, хліб, шпинат, огірки, журавлина, цибуля, томати (помідори 6), крупи, фундук, груша, часник, виноград, редис, салат, капуста, петрушка, чорна смородина, буряк, рис, крупа гречана, горіхи (фундук, волоський), какао

Цікавинки про мінерал:

Легування кобальтом сталі підвищує її жароміцність, покращує механічні властивості. Зі сплавів із застосуванням кобальту створюють обробний інструмент: свердла, різці тощо.
Магнітні властивості сплавів кобальту знаходять застосування в апаратурі магнітного запису, а також сердечниках електродвигунів і трансформаторів.
Кобальтат літію застосовується як високоефективний позитивний електрод для виробництва літієвих акумуляторів.
Кобальт використовують у рибних кормах для промислового розведення риби.
ГДК пилу кобальту в повітрі 0,5 мг/м³, у питній воді допустимий вміст солей кобальту 0,01 мг/л.
Токсична доза (LD50 для щурів) — 50 мг.

Фтор (F, Fluorum)

Функції в організмі: Компонент кісток і зубів, сприяє розвитку твердої зубної речовини, перешкоджає карієсу.

Звичайне надходження: Більшість людей у Німеччині можуть отримати достатню кількість фторованої зубної пасти через їжу та фторовану зубну пасту. Тільки немовлята та, можливо, маленькі діти повинні регулярно отримувати таблетки фтору, всі інші не повинні. Однак, використовуючи фторсодержащую зубну пасту для маленьких дітей, батькам слід уникати додаткового фтору – наприклад, у формі таблеток.

Симптоми дефіциту: Сприяє карієсу.

нарушения роста.
нарушения процесса минерализации.
при недостаточном (менее 0,5 мг/литр питьевой воды) потреблении фтора организмом может развиваться кариес.
малое содержание фтора разрушает эмаль за счет вымывания фтора из фторапатита с образованием гидроксоапатита, и наоборот

Симптоми передозування: Білі плями на зубній емалі (флюороз зубів). Тривале надлишкове постачання може призвести до захворювань кісток та зубів

возможна кальцификация связок, увеличение плотности костей позвоночника, таза и конечностей.
при избыточном (более 1 мг/литр) потреблении фтора организмом может развиваться остеосаркома

Група: мікроелемент

Постачальники з раціону:

Продукти тваринного походження:

морська риба (сардини), мідії, креветки, копчений оселедець, лосось

Рослинне походження:

чорний чай, чай зелений, соя, лесные орехи и любая пища, приготовленная на фторированной воде, помідори (20)
питна та водопровідна вода
фторована кухонна сіль, деякі мінеральні води
фтор використовується для профілактики карієсу у дітей, наприклад, за допомогою зубної пасти або таблеток

Цікавинки про мінерал:

Фтор, поступающий с пищей, может быть связан алюминием, попавшим в пищу и воду с поверхности алюминиевой посуды или с препаратами, содержащими алюминий, например, альмагель, фосфалюгель и подобные
Определена предельно допустимая концентрация (ПДК) фтора в питьевой воде, которая, согласно стандартам, составляет 1,5 мг/л.
Липофильные соединения фтора чрезвычайно опасны (I класс опасности).
Соединения фтора применяются в ракетной технике как окислитель ракетного топлива.
Соединения фтора широко применяются в медицине как кровезаменители
Фторорганические соединения успешно применяются для лечения болезней щитовидной железы, особенно базедовой болезни, хронических форм диабета, бронхиальных и ревматических заболеваний, глаукомы и рака. Они также пригодны для профилактики и лечения малярии и служат хорошим средством против стрептококковых и стафилококковых инфекций. Некоторые фторорганические препараты – надежные обезболивающие средства
Среднее содержание фтора в почвах равнин 0,02%.
В каждом литре морской воды 0,3 мг фтора. В раковинах устриц его в 20 раз больше.
В коралловых рифах заключены миллионы тонн фторидов. Среднее содержание фтора в живых организмах в 200 раз меньше, чем в земной кореДля профилактики кариеса рекомендуется использовать зубные пасты с добавками фтора или употреблять фторированную воду (до концентрации 1 мг/л), или применять местные аппликации 1-2 % раствором фторида натрия или фторида олова. Такие действия могут сократить вероятность появления кариеса на 30-50 %.
Предельно допустимая концентрация связанного фтора в воздухе промышленных помещениях равна 0,0005 мг/литр.
Работа с фтором опасна: малейшая неосторожность – и у человека разрушаются зубы, обезображиваются ногти, повышается хрупкость костей, кровеносные сосуды теряют эластичность и становятся ломкими. В результате – тяжелая болезнь или смерть
Среднее содержание фтора в почвах равнин 0,02%.
В каждом литре морской воды 0,3 мг фтора. В раковинах устриц его в 20 раз больше.
В коралловых рифах заключены миллионы тонн фторидов. Среднее содержание фтора в живых организмах в 200 раз меньше, чем в земной коре

Селен (Se, Selenium)

Функції в організмі: Основна біологічна роль селену пов’язана з проявом його антиоксидантних властивостей, оскільки селен є частиною одного з ключових антиоксидантних ферментів — глутатіонпероксидази.
Проведені дослідження з вивчення біологічної ролі селену показали, що препарати селену мають різноспрямовану дію на організм, надаючи хороший лікувальний і профілактичний ефект при багатьох захворюваннях, сприяють нейтралізації різних токсичних речовин і підвищенню імунітету.
Селен також входить до складу іншого важливого для організму ферменту — дейодинази тироксину, що відіграє ключову роль у синтезі тиреоїдних гормонів (гормонів щитовидної залози). Нестача селену призводить до порушення їх утворення, а також до порушення засвоєння йоду і виникнення особливої форми ендемічного зобу, яка не піддається лікуванню препаратами йоду.
Входить до складу активних центрів деяких білків у формі амінокислоти селеноцистеїну.

Симптоми дефіциту: Анемія, кардіоміопатія, порушення росту і формування кісткової тканини.
Нестача селену в організмі викликає ті ж зміни, що і нестача вітаміну Е. У 1952 р. молодий радянський фізик Г.Б. Абдуллаєв, згодом президент Академії наук Азербайджанської РСР, помітив, що спектральні чутливості людського ока і елементарного селену, що застосовується у фотоелементах, практично збігаються. На цьому збігу можна було будувати припущення про те, що селен і в живому організмі займається перетворенням світлової енергії в електричну, а точніше – в енергію електричного потенціалу сітківки ока. І це – початок нашого зорового сприйняття навколишнього.
Досить довго це припущення залишалося лише припущенням, а потім медики виявили селен в сітківці. У людини його виявилося небагато – близько 7 мкг, зате у зоряного орла – в 100 з гаком разів більше, 780 мкг. Пізніше в дослідах з живими кроликами була встановлена пряма залежність між гостротою зору і вмістом селену в очах.

Вперше захворювання, обумовлене дефіцитом селену, було виявлено в Китаї, в регіоні Ке-шань, і отримало назву хвороби Кешана. Воно характеризується виникненням слабкості серцевого м’яза – кардіоміопатії – і проявляється аритмією, зниженням артеріального тиску, загальною слабкістю, непритомністю і в подальшому призводить до розвитку серцевої недостатності.
Ще одним небезпечним захворюванням, викликаним дефіцитом селену, є хвороба Кашина-Бека — остеоартроз з множинною деформацією суглобів, хребта і кінцівок.
Недостатнє споживання селену в останні роки стає все більш актуальною проблемою — це обумовлено не тільки нераціональним харчуванням, але і вимиванням селену з грунту, переходом в неактивні органічні сполуки. В результаті на планеті стає все більше районів з грунтом, бідним селеном. У цих районах частіше зустрічаються хвороби, викликані його дефіцитом. До таких країн відносяться Китай, Канада, США, Австралія, Німеччина, Франція, Фінляндія та ін. На території Росії також є селенодефіцитні регіони, наприклад, Урал, Поволжя, Східний Сибір, Забайкалля, Якутія, Бурятія, Республіка Комі.
З початку XX століття вивчається зв’язок селену з частотою розвитку онкологічних захворювань. Встановлено залежність: в регіонах зі зниженим вмістом селену в грунті і продуктах харчування деякі пухлини зустрічаються частіше.

Симптоми передозування:У великих дозах він уповільнює окислювально-відновні реакції в організмі, порушує синтез незамінної амінокислоти метіоніну, нестача якої призводить до важких функціональних розладів.
Надлишок буває у робітників в уральських горах і в далеких перуанських Андах, де є природні пласти селенових руд. Але там про цю небезпеку добре відомо, і від неї всіляко захищаються. Набагато страшніше те, що надлишок селену зустрічається у городян, які живуть далеко від шахт і копалень. Найчастіше це результат безконтрольного прийому селеномістких препаратів в ілюзорній гонитві за здоров’ям. Тільки в середовищі довірливих і погано поінформованих обивателів триває божевільне захоплення селеном як панацеєю від раку. Адже наукою вже точно доведено, що пухлина може використовувати надлишок цього мікроелемента для росту, розвитку, і навіть для захисту від лікування – хіміотерапії та опромінення.

Група: мікроелемент

Постачальники з раціону:

Продукти тваринного походження:

сало свиняче,
риба, морепродукти,
молоко,
нутрощі тварин, печінка і м’ясо

Рослинне походження:

часник, гриби, паростки, горіхи, злаки, морська капуста, броколі, кокосові горіхи

Добова доза селену міститься:
в 1 склянці сільської свіжої сметани,
в 100 г кокосових горіхів,
в 50 г свинячого сала,
в 200 г кальмарів,
в 200 г морської капусти,
в 150-200 г вареної броколі,
в 3-4 зубчиках часнику

Цікавинки про мінерал:

Одним з найважливіших напрямків його технології, видобутку і споживання є напівпровідникові властивості як самого селену, так і його численних сполук (селенідів), їх сплавів з іншими елементами, в яких селен став відігравати ключову роль. Ця роль селену постійно зростає, зростає попит і ціни (звідси дефіцит цього елемента).
У сучасній технології напівпровідників застосовуються селеніди багатьох елементів, наприклад селеніди олова, свинцю, вісмуту, сурми, селеніди лантаноїдів. Особливо важливі фотоелектричні та термоелектричні властивості як самого селену, так і селенідів.
Стабільний ізотоп селен-74 дозволив на його основі створити плазмовий лазер з колосальним посиленням в ультрафіолетовій області (близько мільярда разів).
Радіоактивний ізотоп селен-75 використовується як потужне джерело гамма-випромінювання для дефектоскопії.
У медицині, а також у сільському господарстві використовують мікродобавки селену до лікарських засобів, вітамінних препаратів, БАД тощо.
Більшість сполук досить токсичні (селеноводень, селенова і селеніста кислота) навіть у середніх концентраціях.
Деякі рослини здатні концентрувати селен, витягуючи його з ґрунту. Серед них – широко відома осіння квітка айстра.

Хром (Cr, Chromium)

Функції в організмі:

Вуглеводний обмін. Разом з інсуліном бере участь у метаболізмі цукру. Допомагає доставити білок туди, де він потрібен.

Сприяє зростанню. Допомагає попередити і знижує підвищений артеріальний тиск. Сприяє запобіганню діабету.

У тварин хром бере участь в обміні ліпідів, білків (входить до складу ферменту трипсину), вуглеводів.

Симптоми дефіциту: Передбачається, що може відігравати роль при атеросклерозі та діабеті. Зміна рівня глюкози в крові. Зниження вмісту хрому в їжі та крові призводить до зменшення швидкості росту, збільшення холестерину в крові.

Симптоми передозування: люди, які працюють в контакті з хромом і вдихають хромовий пил, хворіють на рак легенів в 20-30 разів частіше тих, хто не контактує з хромовмісними речовинами. Дуже багато хрому зазвичай виявляється в повітрі промислових районів, якщо на підприємствах відсутня хороша пилоуловлююча система.
Хром міститься в мідному пилу та в інших шлаках. Саме хром викликає захворювання на астму.

Група: мікроелемент

Постачальники з раціону:

Продукти тваринного походження:

пивні дріжджі,
печінка,
сир,
м’ясо, яйця

Рослинне походження:

томати (помідори 5), вівсяні пластівці, качановий салат, гриби,
боби, горох, цільне зерно, пшеничні паростки,
чорний перець,
З лікарських рослин хром накопичується найбільше в листі меліси лікарської

Рафінований цукор не тільки збіднений за вмістом хрому, як, наприклад, пшеничне борошно вищого сорту, але і ще надмірно затребує хром при асиміляції.

Цікавинки про мінерал:

З віком хрому в організмі залишається менше.
Хром — важливий компонент у багатьох легованих сталях (зокрема, нержавіючих), а також у ряді інших сплавів. Використовується як зносостійке і красиве гальванічне покриття (хромування). Хром застосовується для виробництва сплавів: хром-30 і хром-90, незамінних для виробництва сопел потужних плазмотронів і в авіакосмічній промисловості.
У чистому вигляді хром досить токсичний, металевий пил хрому подразнює тканини легенів.
З’єднання хрому (III) викликають дерматити.
З’єднання хрому призводять до різних захворювань людини, в тому числі і онкологічних. ГДК хрому в атмосферному повітрі 0,0015 мг/м³.
Хром є найтвердішим металом з чистих металів (без домішок).
Деревину можна зробити більш стійкою, просочивши її спеціальними розчинами, до складу яких обов’язково входять хромати і біхромати плюс хлорид цинку, сульфат міді, арсенат натрію і деякі інші речовини. Просочення в багато разів збільшує стійкість деревини до дії грибків, комах, полум’я.
В останні п’ятнадцять років хром став дуже популярним в лікуванні ожиріння. Його ефективність в регулюванні маси тіла пов’язана зі здатністю регулювати рівень глюкози в крові, зменшуючи тим самим тягу до солодкого.
При дефіциті (а іноді навіть повній відсутності!) хрому в організмі спостерігається також високий рівень холестерину в крові, а також гіпертонічні зміни в кровоносних судинах.

Цинк (Zn, Zincum)

Функції в організмі: Необходим для синтеза белка. Управляет сокращением мышц. Важен для поддержания постоянства крови и кислотно-щелочного баланса в организме. Необходим для продукции спермы и мужских гормонов.

Необходим для метаболизма витамина E, который является предшественником половых гормонов и включается в продукцию тестостерона; важен для нормальной деятельности простаты. Участвует в синтезе разных анаболических гормонов в организме, включая инсулин, тестостерон и гормон роста. Компонент (кофактор) более чем ста ферментов; перенос двуокиси углерода; стабильность биологических мембран.

Оказывает нормализующий эффект на простату и важен для развития всех органов размножения. Новые исследования свидетельствуют о важной роли цинка в функциях мозга и в лечении шизофрении. Существуют серьезные доказательства его значимости для синтеза ДНК.

Ускоряет заживление внутренних и наружных ран.
Избавляет от белых пятен на ногтях.
Помогает устранить потерю вкуса.
Помогает при лечении бесплодия.
Помогает избежать проблем с предстательной железой.
Способствует росту и умственной активности.
Содействует уменьшению отложений холестерина.

Симптоми дефіциту: Возможна гипертрофия простаты (не раковое увеличение предстательной железы), атеросклероз

Симптоми передозування: фактически не токсичен за исключением передозировки и случаев, когда употребленные продукты хранились в оцинкованной посуде. Не рекомендуется употреблять дозы более 150 мг.

Група: мікроелемент

Постачальники з раціону:

Продукти тваринного походження:

Устрицы
бифштекс, отбивная из мяса молодого барашка,
свиное филе,
пивные дрожжи
яйца (~8—20 мг/кг)
нежирное сухое молоко,
~30—85 мг/кг — говяжья печень, некоторые виды рыб.
~20—50 мг/кг — яичный желток, мясо кроликов и цыплят, сушёные дрожжи, кальмары.
~2—8 мг/кг — большинство морских рыб, постная говядина, молоко,

Рослинне походження:

тыквенные семечки, зёрна злаковых, завязь пшеницы,,
горчица,
европейский виноград (0,07), томаты (помидоры 0,2)
~0,25 мг/кг — яблоки, апельсины, лимоны, инжир, грейпфруты, все мясистые фрукты, зеленые овощи, минеральная вода.
~0,31 мг/кг — мёд.
- ~2—8 мг/кг — малина, черная смородина, финики, очищенный рис, свёкла обычная и сахарная, спаржа, сельдерей, помидоры, картофель, редька, хлеб.
- ~8—20 мг/кг — некоторые зерновые, лук, чеснок, неочищенный рис,
- ~20—50 мг/кг — овсяная и ячменная мука, какао, патока, орехи, горох, фасоль, чечевица, зеленый чай,
- ~130—202 мг/кг — отруби из пшеницы, проросшие зерна пшеницы, тыквенные семечки, семечки подсолнечника.

Цікавинки про мінерал:

Обильное потоотделение может вызвать потерю до 3 мг цинка в день.
Большая часть цинка теряется при пищевой обработке или вообще не содержится в нужном количестве в продуктах, которые выращенных на почвах, бедных питательными веществами.
Помните, что если вы добавили цинк в свой рацион, то вы увеличиваете потребность в витамине А.
Цинк лучше всего действует с витамином А, кальцием и фосфором
Токсичность:
Ионы Zn²⁺ токсичны. Все соли цинка обладают высокой токсичностью для человека, особенно сульфаты и хлориды. Уже 1 г ZnSO₄ может вызвать тяжелое отравление. Хлориды, сульфаты и оксид цинка могут образовываться при хранении пищевых продуктов в цинковой и оцинкованной посуде. При цинковом отравлении наступает фиброзное перерождение поджелудочной железы. Цинк задерживает рост и нарушает минерализацию костей. Избыточное содержание цинка в крови ведет к прогрессирующей слабости, понижению сухожильных рефлексов, кровавому поносу, парезу конечностей. При вскрытии отмечается некроз печени и декальцификация головки бедра. Отравление ZnSO₄ дает яркую картину малокровия, задержки роста, бесплодия. Отравление оксидом цинка происходит при вдыхании его паров. Оно проявляется появлением сладковатого вкуса во рту, снижением или полной потерей аппетита, нередко сильной жаждой. Появляется усталость, чувство разбитости, стеснение и давящая боль в груди, сонливость, сухой кашель. Через 4–5 часов эти явления достигают максимального развития. Этот первый период сменяется ощущением холода в ногах, затем наступает резкий озноб продолжительностью 1–1,5 часа, температура сначала повышается до 37,4^оС; после чего падает, при этом у пострадавшего наблюдается проливной пот. Больной испытывает ломоту во всем теле, боль в мышцах, головную боль, шум в ушах, сухость во рту и глотке, тошноту, иногда рвоту. Редко наблюдается диарея. В моче обнаруживаются сахар и уробилин. В крови — значительное увеличение сахара
Применение:
- Цинкование — 45-60 %
- В медицине (оксид цинка как антисептик) — 10 %
- Производство сплавов — 10 %
- Производство резиновых шин — 10 %
- Масляные краски — 10 %

Алюміній (Al, Aluminium)

Постачальники з раціону:

Рекомендовані норми споживання:

Цікавинки про мінерал:

Мідь (Cu, Cuprum)

Постачальники з раціону:

Рекомендовані норми споживання:

Цікавинки про мінерал:

Натрій (Na, Natrium)

Постачальники з раціону:

Рекомендовані норми споживання:

Цікавинки про мінерал:

Йод (I, Iodium)

Постачальники з раціону:

Рекомендовані норми споживання:

Цікавинки про мінерал:

Залізо (Fe, Ferrum)

Постачальники з раціону:

Рекомендовані норми споживання:

Цікавинки про мінерал:

Калій (K, Kalium)

Постачальники з раціону:

Рекомендовані норми споживання:

Цікавинки про мінерал:

Кальцій (Са, Calcium)

Постачальники з раціону:

Рекомендовані норми споживання:

Цікавинки про мінерал:

Кобальт (Сo, Cobaltum)

Постачальники з раціону:

Рекомендовані норми споживання:

Цікавинки про мінерал:

Фтор (F, Fluorum)

Постачальники з раціону:

Рекомендовані норми споживання:

Цікавинки про мінерал:

Селен (Se, Selenium)

Постачальники з раціону:

Рекомендовані норми споживання:

Цікавинки про мінерал:

Хром (Cr, Chromium)

Постачальники з раціону:

Рекомендовані норми споживання:

Цікавинки про мінерал:

Цинк (Zn, Zincum)

Постачальники з раціону:

Рекомендовані норми споживання:

Цікавинки про мінерал:

Додатково: