Укуси комах: комарі, кліщі та бджоли

Атака із землі та повітря

Укуси бджіл, ос, шершнів і комарів, як втім і укуси кліщів, хоч і неприємні, але для більшості людей небезпеки не становлять. І все ж для деяких з нас отрута комах може стати смертельною. Крім того, небезпека полягає в тому, що через укуси можуть переноситися деякі хвороби.

Коли кусає молодший брат Дракули…

Від комариних укусів утворюються невеликі пухирі, набряки і докучає настирливий свербіж. Небезпечними укуси стають лише тому випадку, якщо їх заподіяли певні види комарів, поширені у дуже спекотних і тропічних регіонах. Такі комарі можуть бути переносниками, наприклад, малярії (подивитися поширення малярії у різних країнах…).
Комарів цікавлять лише люди. Самкам (а кусає лише вона) потрібна людська кров, щоб розмножуватися. У спекотну погоду та теплими ночами вони особливо активні. У європейській частині СНД комарі практично не є “розповсюджувачами” будь-яких хвороб. Тільки якщо укуси розчесані та кровоточать, може, залежно від обставин, розпочатись інфекційне зараження.

Для відлякування комарів рекомендуються такі заходи:

• закрити марлею всі вікна та двері на балкон, спати бажано під спеціальними москітними сітками;
• змочити парою крапель коричної, гвоздикової, м`ятної, лимонної, лавандової або евкаліптової олії ватяну кульку і покласти її на підвіконня (ці запахи комарі дуже не люблять);
• для боротьби з комарами зовні запалювати ароматизовані свічки;
• не користуватися сильними парфумами, надмірно ароматизованим милом чи кремом для шкіри;
• віддавати перевагу одягу з білої або світлозеленої тканини: строкаті візерунки у вигляді квітів провокують атаку;
• у водоймах розвести гамбузій (золотих рибок), комарів, що поїдають, ще у вигляді личинок;
• по можливості уникати тривалого перебування поблизу стоячих водойм (улюблене місце розмноження комарів);
• натирати шкіру засобами для відлякування комах (так званими репелентами). Допомогти може також суміш з лавандової, геранієвої та сандалової олії.

Коли звертатись до лікаря?
У відвідуванні лікаря зазвичай потреби немає. Як правило, у європейських широтах комарині укуси нешкідливі.

Лікування без медикаментів
Настійно радимо вжити до відома всіх названих вище профілактичних заходів.
Спеціальні желе чи олівець (зберігати найкраще у холодильнику) діють заспокійливо після укусів комарів чи інших комах.
Крім того, добре допомагають і домашні засоби.

Домашні засоби
Наведені нижче засоби добре зарекомендували себе як першу допомогу при легких нездужаннях.
Для охолодження місця укусу рекомендується вживати наступних заходів:

• холодні загортання та компреси, для яких використовується вода з льодом або розведена оцтова есенція;
• шматочки цибулі, картоплі, яблука чи огірка, якими змащують місця укусу;
• змащування алкоголем (наприклад, спиртом) чи слиною;
• цибульний компрес.

Він любить людей – без взаємності…

Кліщ є переносником двох захворювань: насамперед, весняно-літнього менінгоенцефаліту – вірусного запалення мозкових оболонок, а також (лаймського) бореліозу – захворювання, що викликається бактеріями.
Обидві хвороби починаються з нікчемного укусу. При бореліозі через кілька днів навколо місця укусу виникає почервоніння, яке поступово збільшується, тоді як у центрі почервоніння спадає. Можливі головні болі, болючі відчуття в суглобах, загальна втома. Після зникнення первинних шкірних симптомів, іноді через роки, можуть з`явитися важкі ускладнення: атрофія шкіри (зменшення маси та об`єму шкіри), параліч нерва, серцеві розлади або ревматизм.
При весняно-літньому менінгоенцефаліті, початкові симптоми якого неоднозначні, спостерігаються класичні ознаки запалення мозкових оболонок: головний біль, ригідність (перенапруження м`язів) потилиці, висока температура, біль у м`язах і суглобах, нудота, блювання.
Кліщі мешкають переважно в лісистій місцевості та на сирих ділянках: на заплавних луках, у болотах та біля води. Для людини небезпечний іксодовий кліщ, який також називають енцефалітним кліщем. Комаха, розмір якої ледве сягає 4-х міліметрів, падає з нижньої сторони листя дерев та кущів на свою жертву. Кліщі воліють теплі та вологі ділянки тіла; шкіру голови, вуха, пахву та пахвинну ділянку. Вони “впиваються” в жертву та проникають глибоко під шкіру. Так як слина кліща містить знеболювальні речовини, укус зазвичай залишається непоміченим. Кліщі часто є переносниками вірусу, що викликає весняно-літній менінгоенцефаліт.
Лаймський бореліоз викликається бактерією “Borrelia burgdorferi” (Лайм – місто в США, де були зареєстровані перші випадки хвороби). Ці бактерії також переносяться інфікованими іксодовими кліщами.
Немає надійнішого захисту від укусів кліщів, ніж щеплення. Насамперед вагітні жінки, діти та люди похилого віку в областях, де зустрічаються кліщі, повинні отримати запобіжне щеплення – найкраще протягом дев`яти місяців (три щеплення через кожні три місяці). Для нещеплених людей також існує можливість запобігання небезпечним наслідкам (виникнення весняно-літнього менінгоенцефаліту), а саме введення імуноглобуліну безпосередньо після укусу.

Так як кліщі люблять низькорослі рослини, рекомендуємо взяти до уваги такі запобіжні заходи:

• носити довгі штани та ретельно заправляти їх у чоботи або високі кросівки;
• віддавати перевагу кофтинкам, сорочкам та курткам з довгими рукавами;
• користуватися головним убором;
• завжди носити взуття (по можливості, зі шкарпетками);
• натирати шкіру засобом для відлякування комах (так званими репелентами).

Коли слід звернутися до лікаря?
Внаслідок укусу кліща можуть розвинутися серйозні захворювання, тому рекомендуємо звернутися до лікаря. Найкраще – негайно, якщо з`явилися описані вище симптоми. Часто ці симптоми виявляються лише через тиждень після укусу, тому надзвичайно важливо повідомити лікаря про можливий “контакт з паразитом” під час прогулянки лісом або лугом: ця інформація може допомогти лікарю в постановці діагнозу. Кліщі широко поширені в багатьох регіонах колишнього СНД, на півдні Фінляндії, Швеції, Німеччини, Чехії, Швейцарії та Австрії (долина Дунаю).

Лікування без медикаментів
Рекомендуємо вжити до уваги всі названі нами у цьому розділі профілактичні заходи. Якщо укус все ж таки не вдалося запобігти, необхідно відразу ж видалити кліща! Але для цього не годяться ні олія, ні клей, ні лак для нігтів. Від них кліщ тільки впадає в паніку, виділяє ще більше слини і дедалі глибше проникає під шкіру. Найкраще можна видалити кліща пінцетом, довгими нігтями чи спеціальними щипчиками. При цьому слід захопити його неподалік місця укусу і здійснювати легкі рухи праворуч/ліворуч. По можливості уникайте натискання на тільце комахи, бо в такому разі боррелії швидше потраплять під шкіру. Якщо все ж таки залишиться чорна точка, це сигнал того, що головка кліща все ще під шкірою. В даному випадку, поки не почалося запалення, голівку повинен видалити лікар – це відбувається швидко та зазвичай без ускладнень. Залежно від скарг пацієнта лікар вирішить, чи необхідне лікування медикаментами, і якщо так – якими.

Їж мед, але жала бережися…

Шкіра на місці бджолиного укусу, зазвичай, червоніє, злегка опухає, свербить, пече і болить. Це абсолютно нормальна захисна реакція організму на укуси комах будь-якого виду. Однак якщо через кілька хвилин на місці укусу утворюються великі пухирі або все тіло покривається висипом, і якщо ці симптоми супроводжуються запамороченням, нудотою, ознобом, прискореним серцебиттям і задухою, то прийнято говорити про алергійну реакцію на отруту комахи. А така алергія для деяких людей смертельно небезпечна, оскільки може призвести до анафілактичного шоку, що супроводжується колапсом.

Отрута бджіл та ос містить ряд алергенів, у тому числі ензими, білковий компонент та гістамін, які вивільняють субстанції, що сприяють запаленню.
Щоб зменшити ризик “небажаного контакту” з бджолою чи осою, допомагають такі заходи:

• не влаштовуйте “полювання” на комаху;
• будьте обережні, якщо знаходитесь на відкритому повітрі, особливо якщо при цьому ласуєте фруктовий пиріг, варення або п`єте лимонад;
• не стійте поблизу осиних гнізд або сміттєвих скриньок;
• не ходіть босоніж по траві, газонам;
• віддавайте перевагу кофтинкам, сорочкам та курткам з довгими рукавами;
• не носіть світлого, строкатого одягу (вона особливо притягує комах);
• уникайте робіт і занять на відкритому повітрі, що супроводжуються посиленим потовиділенням (запах поту – гарна приманка для комах);
• не користуйтеся сильними духами або кремом, що сильно пахне милом;
• натирайте шкіру засобами для відлякування комах (репелентами).

Якщо Ви знаєте, що укуси комах можуть викликати у Вас алергічну реакцію, завжди носите спеціальну аптечку (анафілактичний набір першої допомоги), яку Вам може виписати лікар.
Лікар проконсультує Вас і про можливості специфічної гіпосенсибілізації. За принципом “клин клином вибивають” в організм неодноразово і в поступово зростаючих дозах вводиться сильно розведена отрута комах, а потім – протягом наступних трьох років – доза, що підтримує. Організм поступово звикає до отрути, отже особливих ускладнень немає навіть після укусу.
Щодо дітей специфічну гіпосенсибілізацію застосовують дуже стримано, оскільки багато алергічні реакції проходять власними силами у міру формування організму дитини. У будь-якому випадку потрібна консультація з лікарем-алергологом. Слід зазначити, що алергія на укуси комах зустрічається в дітей віком рідше, ніж в дорослих. Через більш ніжну шкіру у дітей на місці укусу частіше з`являються пухирі, що не є алергічною реакцією.

Коли слід звернутися до лікаря?
Негайно, якщо реакція на укус протікає незвично, і особливо якщо вже спостерігалася подібна сильна реакція.
При укусах в область рота або шиї, після яких опухає трахея (“дихальне горло”) та утруднене ковтання, при задусі та колапсі необхідно терміново викликати швидку допомогу. Лікар введе Вам необхідну протиотруту, щоб уникнути небезпечного для життя шоку.
При більш ніж 10-20 укусах виникає небезпека навіть тим, хто зазвичай нормально реагує на бджолині атаки. Хворі з порушеннями серцевої діяльності та кровообігу, як правило, схильні до більшої небезпеки.

Лікування без медикаментів
Насамперед слід виконувати всі названі вище профілактичні заходи.
Якщо укусу уникнути все ж таки не вдалося, то в якості першої допомоги можна зробити наступне:

• обережно видалити жало, щоб запобігти попаданню отрути в кров;
• не видавлювати пухир, щоб в організм не потрапило ще більше отрути;
• охолодити набряк за допомогою льоду чи холодної води;
• при укусі в рот постійно смоктати шматочок льоду, щоб зупинити подальше опухання, доки не приїде швидка допомога;
• алергікам накласти джгут на ужалену кінцівку (палець, руку, ногу тощо), щоб перервати циркуляцію крові з отрутою. Через 20 хвилин отрута, отримана при укусі, розпадається;
• алергікам у надзвичайному випадку прийняти, проінгалювати чи ввести у вигляді ін`єкції необхідні медикаменти;
• якщо шок, що супроводжується зупинкою дихання, негайно розпочати реанімацію (як викладається на курсах з надання першої допомоги). Зволікання лише погіршить стан пацієнта.