Увага антибіотики!
Attention antibiotics!
Дія
Антибіотики – це всі речовини, що борються з бактеріями. У минулому це були переважно агенти, отримані з природних джерел, таких як гриби. В даний час існує близько 160 різних активних сполук цього типу, виготовлених не з натуральної сировини, часто хімічно модифіковані для зміни або покращення ефекту. Тому сьогодні хімічно та синтетично одержані сполуки, такі як сульфоніламіди або їх комбінації, також належать до групи антибактеріальних препаратів. Антибіотики або вбивають бактерії (бактерицидний ефект), або пригнічують їхнє розмноження (бактеріостатичний ефект).
Тип дії препарату
Що саме використовується, не особливо впливає ефективність засобу. При клінічному застосуванні бактеріостатичні речовини також ефективні як бактерицидні засоби і навпаки. Антибіотики діють лише збудників захворювання. Наприклад, вбивають бактерії, що викликають пневмонію, а ось на саме запалення не діють, але усувають причину. І якщо в тканині немає патогенів, що підтримують запальні процеси, відбувається одужання.
ВАЖЛИВО!
Не потрібно застосовувати антибіотики у разі вірусної чи паразитарної інфекції! Вони не допоможуть! Але можуть призвести до стійкості до з`єднань у майбутньому. І коли вам знадобиться допомога від реальної мікробної інфекції, вони не зможуть допомогти!
Розвиток резистентності (стійкості)
Як антибіотики борються із бактеріями, так і бактерії намагаються боротися з антибіотиками. Завдяки кільком механізмам виживання, мікроорганізми непогано забезпечують себе засобами для такого опору:
– вони виробляють спеціальні ферменти, які роблять лікарські засоби неефективними;
– у своєму метаболізмі вони утворюють ферменти, що інактивують антибіотик;
– стінка клітин стає непроникною для антибіотиків;
– вони викачують антибіотики із клітини, використовуючи спеціальні процеси;
– вони змінюють окремі клітинні компоненти чи структури своєї клітинної стінки, отже антибіотики не можуть атакувати їх;
– вони змінюють метаболічні шляхи, які зазвичай блокують антибіотики, будуючи “обхід” для нормального обміну речовин.
За допомогою перерахованих механізмів цілі штами бактерій стають більш стійкими до антибіотиків. Бактерії можуть передавати свої механізми стійкості від одного типу бактерій до іншого. Також виникають штами, які нечутливі до кількох сполук одночасно.
У разі повторних бактеріальних інфекцій, наприклад, у легенях чи нирках, може мати сенс змінити антибіотик, особливо при лікуванні дітей.
Стійкі мікроби викликають серйозні проблеми, особливо у лікарнях та відділеннях інтенсивної терапії. Оскільки саме там найчастіше використовуються антибіотики, швидко утворюються стійкі штами бактерій, які можуть передаватися від одного пацієнта до іншого, особливо якщо гігієна в лікарні не дуже хороша. Сьогодні у кожній клініці є своя специфічна бактеріальна флора. Внутрішньолікарняні інфекції – це серйозна загроза, оскільки цілком може виявитися, що ніякий антибіотик не зможе впоратися з особливо стійким штамом.
Таким чином, внутрішньолікарняні інфекції з множинною резистентністю є однією з найважливіших причин, через яку високоефективні антибіотики не слід передчасно використовувати в амбулаторній практиці. Залежно від того, наскільки серйозним є перебіг захворювання, їх також слід використовувати якнайкоротше, оскільки ризик розвитку резистентності збільшується з тривалістю прийому (але відступати від зазначених лікарем термінів не можна). Кожен нещодавно розроблений активний компонент дуже цінний, він все ще може вбивати патогенні бактерії, які вже стали стійкими до інших антибіотиків. Проте що частіше використовується засіб, то швидше мікроби стають нечутливими щодо нього, що обмежує варіанти лікування.
Проблема розвитку резистентності спостерігається у всьому світі. Це тим більше актуально, оскільки антибіотики в багатьох країнах продаються без рецепта і використовуються без розбору за всіх видів захворювань (навіть у тих, де вони неефективні). Наприклад, у США, Іспанії та Угорщині до 50% збудників пневмонії (пневмококів) нині стійкі до пеніцилінів. Тому рекомендується використовувати такі препарати з обережністю та лише при вичерпанні інших можливостей.
Антибіотики доступні для нанесення на шкіру, у вигляді таблеток для ссання та ковтання, у вигляді спрею, розчину для ін`єкцій або інфузій, вагінальних та анальних супозиторіїв. Яка форма препарату має сенс, залежить від типу, місця та тяжкості інфекції.
При ковтанні таблетки, капсули або сиропу речовини всмоктуються в кров у тонкій кишці. Потрібно від півгодини до двох годин для отримання достатньої концентрації ліків у крові. За більшості бактеріальних інфекцій це відбувається досить швидко.
У разі тяжких інфекцій або лікування повинно початися швидко та інтенсивно (наприклад, у разі тяжкої пневмонії), рекомендується вводити антибіотики внутрішньом`язово або у вигляді інфузії. Так вони потрапляють прямо в кров і швидко, у високій концентрації в область запалення. Ін`єкції або вливання також мають сенс, якщо блювання та діарея роблять застосування таблеток неефективними.
Введення антибіотика безпосередньо у внутрішній орган тіла, наприклад суглоб або сечовий міхур, не доцільно, оскільки не покращує ефект. Кров переносить достатні концентрації сполук навіть у важкодоступні тканини. Тільки при запаленні очеревини як частини діалізу очеревини (безперервний амбулаторний перитонеальний діаліз) має сенс вводити препарати безпосередньо в черевну порожнину.
Дозування засобів залежить від типу та тяжкості інфекції, а також від маси тіла або поверхні тіла (якщо йдеться про зовнішнє застосування).
Оскільки більшість антибіотиків виводиться через нирки, то при порушенні їх функції необхідно дотримуватись більш тривалих інтервалів прийому. Якщо концентрація у крові збільшується дуже швидко, існує високий ризик побічних ефектів. У разі хронічного захворювання нирок лікар повинен контролювати дозу та ритм прийому, перевіряючи показники крові.
Термін застосування препаратів є спірним. Було показано, що у разі не ускладнених інфекцій сечовивідних шляхів тривалість лікування строком на три дні може бути достатньою для знищення мікробів. При інших інфекціях цілком можливо, що бактерії загинуть протягом кількох днів. Однак при багатьох запаленнях неясно, чи досить короткий час лікування. Щоб бути впевненим, що всі патогенні мікроорганізми були вбиті, має сенс збільшити термін застосування антибіотика. Мигдальні та ниркові інфекції малого тазу лікуються протягом десяти днів, серйозні інфекції, такі як інфекції кісток – протягом чотирьох-шостих тижнів, а хронічні інфекції простати навіть до трьох місяців. Ці терміни терапії добре зарекомендували себе практично. За жодних обставин ви не повинні припиняти прийом антибіотика раніше, рекомендованого лікарем тільки тому, що симптоми пройшли. В іншому випадку ви ризикуєте рецидивом.
Протипоказання
Ви не повинні приймати антибіотики за таких умов:
– У вас алергія на конкретну активну речовину. Лікар також має враховувати перехресну алергію між кількома активними інгредієнтами. Якщо ви не можете переносити пеніцилін, у поодиноких випадках у вас також буде алергія на цефалоспорини через їхню хімічну схожість.
– Якщо у вас важка діарея або часте блювання, то таблетки з антибіотиками марні, оскільки активна речовина не потрапить у кров у достатній кількості. У цьому випадку ліки повинні вводитися внутрішньовенно.
– Якщо у вас алергія на інші речовини (наприклад, бджолиний пилок, пилові кліщі) завжди існує більший ризик того, що у вас буде алергія на антибіотики пеніцилінової групи. Ви все одно можете лікуватися за допомогою цих засобів, тільки в цьому випадку вам слід виявляти підвищену пильність. Лікар також може обрати інший препарат замість пеніциліну.
Побічні ефекти
Небажані ефекти, зазначені нижче, можуть виникнути з усіма групами антибіотиків. Їх прояв та частота залежить, з одного боку, від дозування та тривалості терапії, з іншого боку, вона визначається властивостями активної речовини.
Жодних дій не потрібно
Може виникнути біль у животі, нудота, блювання, метеоризм та втрата апетиту. Невелика діарея пов`язана з тим, що антибіотики також вбивають корисні кишкові бактерії. Травлення відрегулюється знову, коли курс лікування закінчиться. Собі допомогти можна, компенсуючи втрату бактерій “завозом ззовні” – вживанням пробіотиків, йогуртів тощо.
Треба дивитись
Якщо через кілька днів після початку застосування антибіотиків виникає свербіж, шкіра стає червоною і з`являється висипка, можливо, у вас алергія на активну речовину. При прояві таких симптомів шкіри ви повинні звернутися до лікаря протягом доби.
Якщо вам потрібно приймати лікарські препарати протягом тривалого часу (кілька тижнів) і великих дозах, слід знати, що їх компоненти вбивають корисну бактеріальну мікрофлору на слизових оболонках рота, горла і статевих органів. Там може виявитися грибкова інфекція. Такі інфекції стають помітними у вигляді запалення слизової та утворенні білуватого нальоту. В області геніталій з`являється сильний свербіж, у жінок додатково неприємний запах та виділення. Якщо ви помітили такі симптоми, вам слід звернутися до лікаря. Якщо ваша імунна система ослаблена, грибки можуть вражати внутрішні органи. Немає жодних явних симптомів цього. На це може вказати лихоманка та втома. Для виявлення лікар повинен провести відповідну діагностику.
Відразу до лікаря
Якщо на додаток до почервоніння шкіри, задишки, запаморочення та прискореного серцебиття у вас ще проявляється набряклість обличчя або шиї (ангіоневротичний набряк), вам слід негайно викликати швидку допомогу. Це може бути небезпечна для життя алергія, такий набряк може призвести до смерті.
Сверблячка, почервоніння шкіри та висипання також можуть бути першими ознаками більш серйозних реакцій на антибіотик. Якщо почервоніння шкіри збільшується по площі, покривається бульбашками, або якщо уражені слизові оболонки всього тіла, або у вас проблеми з диханням та загальний стан погіршується, ви повинні негайно звернутися до лікаря. Ці шкірні реакції можуть швидко прогресувати та стати небезпечним для життя.
Алергія на пеніцилін є найбільш поширеною алергією, що викликається ліками. Якщо у вас або вашої дитини з`являється сильна висипка або схожа алергічна реакція при першому прийомі пеніциліну, попросіть лікаря записати це у вашу медичну картку. Це вбереже вас від випадкового одержання ліків вдруге. При повторному застосуванні алергічні реакції можуть початися швидше і більш інтенсивно.
Якщо у вас сильна кривава діарея зі спазмами у животі та лихоманкою, ви повинні негайно викликати лікаря. За жодних обставин не слід приймати ліки, які зупиняють діарею, такі як лоперамід. Ці симптоми можуть бути ознакою кишкової інфекції бактерією Clostridium difficile (псевдомембранозний коліт). Ці бактерії можуть розмножуватись, якщо антибіотики вбили корисні кишкові бактерії. Отрута, яку вони виділяють, викликає сильне запалення кишечника, воно може бути небезпечним для життя. Це лікується спеціальним антибіотиком проти клостридій.
Особливі нотатки
Для дітей та підлітків
При лікуванні дітей до 6 років кількість активного інгредієнта зазвичай розраховується на основі маси тіла дитини, а не її віку. У дітей віком від 3 до 9 років антибіотики, що ґрунтуються на масі тіла, повинні мати дозування трохи вище, ніж у дорослих, тому що у дітей обмін речовин відбувається швидше, тому активні компоненти виводяться швидше.
Дітям слід давати засоби у вигляді розчину, змішуючи суху речовину з водою. Для дозування необхідно використовувати мірну ложку, що входить до комплекту. Особливі умови поширюються на новонароджених. Якщо вам потрібна антибактеріальна терапія для малюка, то її слід проводити в дитячій лікарні, а не в амбулаторних умовах.
Продукти харчування
Існує ціла проблема потрапляння антибіотиків у продукти харчування. Стійкість до антибіотиків може призвести до того, що вони взагалі не вплинуть у потрібний час. Мікроорганізми тварин і людини ідентичні та здатні обмінюватися інформацією про стійкість до антимікробних препаратів. У результаті ми отримуємо повсюдно поширену кишкову паличку із стійкістю до антибіотика. Використання антибактеріальних препаратів у тваринництві безконтрольно неприпустимо. А перелік контрольованих груп антибіотиків в Україні слід розширити до рівня ЄС.
Для контрацепції
Використовуючи антибіотики, ви, швидше за все, суттєво зменшите ефективність протизаплідних препаратів. Антибіотики знищують більшу частину бактеріальної мікрофлори в кишечнику. Це часто призводить до діареї, так що активні інгредієнти протизаплідних таблеток всмоктуватимуться меншою мірою, будуть менш ефективно пригнічувати овуляцію.
Оброблений та адаптований матеріал Штифтунг Варентест (www.test.de)
