Дим без вогню. Чи потрібно забороняти електронні сигарети?
В Україні розглядається законопроект №13548, який передбачає законодавче закріплення повної заборони на виробництво, імпорт, оптову та роздрібну торгівлю, а також введення в обіг електронних сигарет, заправних контейнерів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах на території України.
Офіційна причина – захист здоров’я населення, особливо молоді. Як аргумент наводяться дані про те, що 40% підлітків 13-15 років хоча б раз вживали електронні сигарети, а близько 20% є нинішніми споживачами; половина підлітків 15-16 років мала досвід куріння електронних сигарет, і 19% вживали їх протягом останніх 30 днів. Як переконливі докази, що свідчать про серйозні ризики для здоров’я при вживанні електронних сигарет, наводиться посилання на ризик захворювання EVALI (ушкодження легень, викликане хімічними речовинами, що містяться в електронних сигаретах або вейпах).
Однак, якщо уважно проаналізувати медичні дані, стає очевидним, що спалах EVALI, зафіксований у США в 2019 році, був пов’язаний переважно з вживанням вейп-продуктів, що містять ТГК (тетрагідроканабінол – канабіноїди з вираженими психотропними властивостями) і придбаних в нелегальних джерелах. Ключовим фактором виявився ацетат вітаміну Е, що застосовувався як загущувач у таких картриджах. Варто наголосити на тому, що ліцензовані нікотинові електронні сигарети з контрольованих каналів постачання не були основною причиною цих захворювань. А тому робити EVALI центральним обґрунтуванням заборони всіх електронних сигарет методологічно невірно, оскільки основний ризик пов’язаний саме з нелегальним сегментом, а не з продуктами, якість яких можна контролювати та регулювати обіг.
Нагадаємо, що 11 липня 2023 року в Україні набрав чинності закон, що забороняє рекламу тютюнових виробів та електронних сигарет, в результаті чого будь-яка пряма та непряма реклама вейпів, рідин та інших продуктів, пов’язаних з нікотином, стала заборонена. Крім заборони реклами, було введено заборону на продаж рідин до електронних сигарет з псевдокорисними (вітамінами) та енергетичними (кофеїном, таурином) добавками; з добавками, які роблять викиди кольоровими, полегшують вдихання диму або засвоєння; зі смако-ароматичними добавками. А також було введено обмеження (заборону) на продаж рідин до електронних сигарет з об’ємом контейнерів більше 10 мл, а також якщо вміст нікотину перевищує 20 мг в 1 мл. Що, на жаль, стало однією з причин відходу в «тінь» ринку електронних сигарет в Україні.
У 2023 році загальний обсяг споживання рідин для електронних сигарет склав близько 331,7 тис. літрів, з яких легально було реалізовано лише 43 тис. літрів, тобто приблизно 87% ринку перебувало в тіні. У 2024 році ситуація погіршилася: загальний обсяг зріс до 341,4 тис. літрів, але легальна частина знизилася до 26,3 тис. літрів, а частка нелегальних продажів досягла 92%. У той же час ринок традиційних сигарет і стіків для нагрівання тютюну залишався стабільним: у 2023 році в Україні було реалізовано 37,9 млрд одиниць сигаретних виробів, а в 2024 – 37,1 млрд, з яких 29,2 млрд припадало на звичайні сигарети і 7,1 млрд на тютюн, що нагрівається. Це означає, що падіння продажів у сегменті електронних сигарет об’єктивно відкриває можливості для зростання традиційного тютюнового ринку, особливо його легальної частини, яка представлена найбільшими міжнародними компаніями. А з огляду на те, що електронні сигарети вже зайняли помітне місце на ринку нікотиновмісних продуктів, повна заборона електронних сигарет, виходячи з цих даних, майже напевно призведе до посилення тіньового обороту. Навіть на сьогоднішній день, коли легальний ринок становить 8%, контролювати якість і безпеку продукції практично неможливо. Споживачі, особливо ті, хто вже має нікотинову залежність, будуть шукати альтернативу і нею стануть або нелегальні електронні сигарети з неперевіреними рідинами, або повернення до більш шкідливих звичайних сигарет. В обох випадках передбачуваний ефект закону, зниження ризиків для здоров’я, може призвести до прямо протилежних результатів. При цьому бюджет втратить мільярди гривень акцизних і податкових надходжень, а малий і середній бізнес, що займався легальною торгівлею та виробництвом електронних сигарет, фактично зникне.
Очевидно, що усунення електронних сигарет з легального ринку перерозподілить попит на користь сегментів, де позиції виробників «класичних» сигаретних виробів сильніші, таким чином, можна припустити, що законопроект може мати прихований економічний ефект, вигідний великим тютюновим гравцям, але несприятливий для споживачів, охорони здоров’я та бюджету.
Якщо мета держави дійсно знизити шкоду від споживання нікотину, більш раціональною альтернативою повній забороні було б посилення регулювання: впровадження суворих стандартів якості для рідин і пристроїв, обов’язкове маркування і простежуваність, заборона ароматизаторів, що приваблюють неповнолітніх, жорстка верифікація віку при продажу, обмеження реклами і маркетингу, а також активна боротьба з нелегальним обігом. Такий підхід дозволив би одночасно захистити молодь, контролювати якість продукції, зберігати податкові надходження і не провокувати зростання «тіньового» сегмента, який і є джерелом найбільших ризиків.
Ми не закликаємо до вживання електронних сигарет і вейпів і повністю усвідомлюємо, що шкода від них реальна, відчутна, хоча і поки що недостатньо вивчена. При цьому вкрай важливо порівнювати ці ризики зі шкодою від звичайних сигарет, яка багаторазово доведена і обґрунтована міжнародними та національними дослідженнями. До того ж важливо враховувати позицію військових, які використовують електронні сигарети на фронті. Звичайно, це тільки окремі думки, які не підкріплені реальною статистикою, але електронні сигарети і вейпи, на думку військовослужбовців, мають певні тактичні переваги в умовах бойових дій, вони не мають палаючого вогню і характерного сигаретного диму, що істотно знижує ризик видачі позиції бойового складу. Це робить електронні сигарети зручною альтернативою звичайному курінню в умовах підвищеного маскування і безпеки. У той же час необхідно враховувати і економічні наслідки, особливо в нинішній складній фінансовій ситуації в Україні, коли будь-яке скорочення надходжень до бюджету може серйозно вплинути на соціальні та оборонні програми.
Матеріал підготовлено за юридичної підтримки Микитенко Л. А. к.ю.н., доцента кафедри міжнародного, цивільного та комерційного права, Державного торговельно-економічного університету
