Захист рослин без використання хімії

Сліди важких металів у ґрунті, залишки добрив у ґрунтових водах та засобів боротьби зі шкідниками у харчових продуктах – все це змушує задуматися не лише садівників. “Садівництво без хімії” – ось новий девіз

Хімічні засоби боротьби зі шкідниками та бур’янами набули з 50-х років широкого поширення у сільському господарстві, а й серед садівників-любителів. Проте останнім часом намітилася інша тенденція: дедалі більше садівників відмовляються від отрутохімікатів та обробляють свою ділянку відповідно до принципів біологічного садівництва. На місці рівно підстриженого монотонно-зеленого газону з`являється своєрідний оазис – маленький квітучий лужок, а недавній прихильник тихого відпочинку “під покровом дубів” із захопленням розповідає своїм знайомим про закладену ним компостну яму, про власноруч вирощені овочі та приготовлені за дідівськими рецептами.

Однак не варто тішитись. Той, хто вирішив одним махом розправитися зі шкідниками за допомогою відвару кропиви, заздалегідь приречений на невдачу. Маленькі вороги продовжують тероризувати садок, а недавній поборник екологічно чистих грядок із повинною головою йде до магазину за хімічним препаратом.

Справа в тому, що швидких результатів від біологічних методів боротьби зі шкідниками, на жаль, годі й очікувати. Без солідних знань, наполегливої роботи та величезного терпіння успіху тут не досягти.

При цьому успіх зовсім не означає, що із саду зникне останній шкідник. Під захистом культурних рослин розуміється усунення лише надпланових шкідників.

Біологічний захист рослин охоплює цілий комплекс заходів. Спочатку необхідно з`ясувати причини ослабленого імунітету рослин. Як правило, у цьому випадку:

– рослинам не підходять ґрунтові умови;

– світ ґрунтових організмів, так званий едафон, залишає бажати кращого;

– рослини висаджені в невідповідному для них місці або

– у саду не вистачає корисних комах та тварин.

Будь-який сад є комплексною системою, яка може перебувати в стані стійкої рівноваги або дисгармонії.

Саме першого і прагне біологічне садівництво. Щоб досягти такого результату, необхідно принаймні протягом кількох років вносити в ґрунт гумус і компост, відмовитися від хімічних засобів і створити режим найбільшого сприяння корисним комахам та тваринам.

Зри в корінь!

Особлива увага приділяється ґрунту – “колиски” культурних рослин. В обов`язковому порядку проводиться глибоке розпушування ґрунту.

Назавжди слід відмовитися від перекопування ділянки – при перевертанні пластів землі порушується її природне напластування та едафон. Крім того, необхідно постійно вкривати ґрунт у саду зеленими добривами або мульчою (наприклад, листям, подрібненою травою), оберігаючи землю від висихання та розмивання. У шарі мульчі мешкають численні мікроорганізми, які поступово перетворюють її на гумус.

У біологічному садівництві добрива вносяться, щоб підгодувати не рослини, а грунт або мікроорганізми, що мешкають у ній.

При цьому використовуються компост, зелені добрива, рослинні екстракти та відвари та органічні добрива, що є у продажу. Мінеральні добрива у такому садівництві зазвичай не застосовуються.

Приходьте до мене, звірі…

Природний луг, що дає їжу численним птахам та комахам, можна створити на ділянці, скошуючи засіяну площу не більше двох разів на рік і неодмінно косою. Щоправда, пройде від п`яти до десяти років, поки тут не виникне різнобічна рослинна спільнота (фітоценоз). Якщо при засіванні змішати землю з піском і використовувати насіння малопродуктивних трав і дикорослих квітів, можна досягти цього швидше.

Важливу роль залученні корисних птахів і тварин може зіграти і живоплот із місцевих чагарників різної висоти. Вона не тільки дає притулок та їжу різним птахам та дрібним тваринам, але й захищає ділянку від вітрів та ерозії, вирівнює температуру повітря та сприяє збереженню вологи у ґрунті.

У купі каменів на ділянці може оселитися ласка – гроза мишей-полівок. Тут знайдуть притулок ящірки, черв`яки, мокриці, павуки та різноманітні комахи. Деякі з них є ласощами для таких корисних тварин, як їжаки та куниці, рептилії та амфібії.

Велику допомогу у боротьбі зі шкідниками надають бджоли, джмелі та інші комахи. Для них у біологічному саду залишають прості природні квіти, з яких ці комахи збирають квітковий нектар. Чудові квіти штучно виведені людиною. навряд чи привернуть увагу комах, тому що в результаті селекції тичинки цих сортів перетворені на пелюстки.

Непрохані гості

Мульчування та використання зелених добрив не лише збагачують ґрунт, а й заглушають зростання бур`янів, які в біологічному саду доводиться виривати руками – хімічні засоби боротьби з бур`янами (гербіциди) тут не застосовуються. У профілактичних цілях перед кожним посівом розпушують грунт, засівають грядки, що звільнилися, зеленим добривом, міжряддя мульчують.

Власнику газону доводиться руками виривати однорічні бур`яни (на свіжозасіяному газоні вони можуть зникнути самі по собі після багаторазового скошування трави); а кореневищні, наприклад, кульбаба або жовтець, – глибоко підрізати за допомогою ножа.

Грунт під деревами і чагарниками розпушують, розрівнюють і засівають декоративними рослинами або конюшиною, що низько росте. Інакше її доведеться мульчувати практично цілий рік. Розпушування ґрунту, мульчування та зелені добрива поступово зведуть нанівець проблему бур`янів.

Тим часом бур`яни (останнім часом їх все частіше називають просто дикорослими) не такі вже й непотрібні. Для дослідного садівника вони можуть бути своєрідним індикатором стану ґрунту на ділянці. Кропива сигналізує, наприклад, про дуже високий вміст азоту, жовтець повзучий вказує на перезволоження ґрунту, подорожник великий – на його надмірну утрамбованість. Оскільки від стану ґрунту вирішальною мірою залежать здоров`я та опірність рослин, слід звертати увагу на подібні “зелені сигнали тривоги”, а в разі потреби – і вживати відповідних заходів. Для більшої ясності можна провести аналіз ґрунту на вміст у ньому поживних речовин.

Змішати не завадить

Серед профілактичних заходів біологічної боротьби із захворюваннями та шкідниками особливе значення мають змішані культури. Однак недостатньо просто посадити поряд різні рослини: успіх неможливий без спеціальних знань. Ось кілька порад з багатого досвіду біосадівників:

– запах шпинату та салату проганяє блішок з редиски та редьки;

– сильний запах часнику відлякує шкідників та запобігає грибковим захворюванням. “Часникове” сусідство добре переносять практично всі садові рослини за винятком гороху, квасолі та капусти;

– цибуля оберігає цибулю-порей (а той у свою чергу – полуницю) від ураження пліснявою і шкідливими комахами.

– цибуля і морква оберігають один одного,

– завдяки своєму сильному запаху добре відлякують шкідників помідори та селеру.

Подібний вплив приписується фітонцидам – біологічно активним речовинам, які виробляються рослинами та виділяються ними у ґрунт, повітря та воду. Відлякує або навіть отруйною дією на комах, бактерії та грибкові організми мають лише деякі фітонциди. Вироблення рослинами цих речовин залежить своєю чергою стану самих рослин.

“Зелені” болячки

До захворювань садово-городніх культур належать порушення метаболізму (обміну речовин) у рослинах. Вони викликаються застоями у циркуляції соку і виявляються особливо за екстремальних погодних умов (сильна спека чи мороз, затяжні дощі). Подібні захворювання розпізнають насамперед щодо змін забарвлення або поганого зростання. Вони знижують стійкість рослин до шкідників.

Несприятливі погодні умови – передусім тепла сира погода – найчастіше викликають надмірне ураження бактеріями та грибковими мікроорганізмами. Цьому сприяють також погана структура ґрунту та одностороннє добриво ділянки.

На ураження бактеріями вказують насамперед три симптоми: в`янення, опадіння листя та плодова гнилизна. Уникнути цієї неприємності можна здебільшого лише за допомогою профілактичних заходів. До них біологічне садівництво відносить здоровий посівний матеріал, обробку насіннєвого матеріалу екстрактами трав, обприскування настоєм кропиви та відваром хвоща. Для підвищення стійкості рослин рекомендується використання компосту.

Серед грибкових захворювань найбільш відома борошниста роса. Вона передається від рослини до рослини, покриваючи листя борошнистим сірувато-білим нальотом. Для попередження цього захворювання особливо важливо використовувати резистентні сорти, не садити рослини надто близько одна до одної і добре розпушувати ґрунт. При поразці борошнистої росою рекомендується багаторічне чергування культур. У фруктових дерев обрізають уражені гілки. Молоді рослини обприскують екстрактами ромашки, цибулі або польового хвоща і обробляють марганцево-кислим калієм. При особливо сильному ураженні можна вдатися до допомоги спеціальних біологічних препаратів.

Про вірусні захворювання рослин можна судити з різних ознак: карликовість, деформація плодів, зміна забарвлення листя. Віруси живуть у соку рослин і легко переносяться нематодами (земляними хробаками), комахами, садовими інструментами і просто руками.

Ворог не дрімає

Не слід бачити загрозу для рослин у кожній гусениці чи попелиці. У невеликій кількості їх навіть вітають у біологічному садівництві, тому що вони служать їжею корисною комахою та твариною. Заходи слід вживати лише за інвазії – появі у великій кількості певних шкідників. Попелиця вражає рослини переважно в спекотне посушливе літо і на сухому ущільненому грунті. Її поява вказує на порушення циркуляції соку у уражених рослинах. У будь-якому випадку не завадить добре розпушити ґрунт, рясно полити рослини (у воду для поливу можна додати настій кропиви) та промульчувати ґрунт. Для зміцнення рослин деякі садівники обприскують їх рідким добривом з водоростей.

Тлю можна видалити з рослин руками (обов`язково рукавички!) або сильним струменем холодної води. Допомагають також обприскування слабким мильним розчином (його потім змивають чистою водою), водою, в якій варилася картопля, відваром лушпиння цибулі і листя ревеню, настоєм часнику або кропиви, а також розпилення вапнякового борошна або водоростевого вапняку.

Перше правило біосадівника у боротьбі з попелицею – створення оптимальних умов для корисних комах та тварин. Найважливішими ворогами попелиці є сонечко, золотоока звичайна, муха-журчалка, вершники і хижі клопи. Вуховертка звичайна також здатна знищити значну кількість попелиці. Для неї можна приготувати спеціальний будиночок: глиняний горщик для квітів підв`язують денцем вгору до дерева, наповнюють горщик тонкою деревною стружкою і прикривають отвір внизу сіткою, щоб уберегти цих корисних комах від птахів.

Значних збитків садово-городнім культурам може завдати павутинний кліщ, що смочить соки рослин. Проти нього допомагає розпилення вапнякового борошна або водоростевого вапняку, обприскування екстрактами польового хвоща. пижми звичайної, полину гіркого, часнику або настою кропиви, що перебродила.

Неабияк зіпсувати грядки, а заразом і настрій можуть нематоди – безбарвні круглі черв`яки, що мешкають у землі. Вони викликають утворення здуття (галів) і наростів на коренях рослин, через що можуть відміряти цілі ділянки кореневої системи. При сильному ураженні нематодами рослини жовтіють і в`януть. У цьому випадку рекомендується чергування садових культур наскільки можна протягом чотирьох років.

Уражені ділянки засіваються цей термін Tagetes nana. Виділяються корінням цієї рослини речовини прискорюють вилуплення личинок нематоди, а оскільки Tagetes для них не їстівний, то личинки гинуть. Уражені рослини не можна компостувати, їх слід спалювати.

Миші-полівки – ще один ворог коренів рослин, насамперед троянд, фруктових дерев та овочевих культур. Ці гризуни пробують на зуб овочі, полуницю, чагарники та дерева. Вважається, що мишей можна відлякати такими рослинами, як часник, конюшина гірська і чорнокорінь, а також за допомогою насіння молоча, покладеного в міжряддя, або спеціального біологічного препарату. Якщо всі ці способи не увінчаються успіхом, можна пустити в хід і традиційні мишоловки.

У боротьбі з равликами вам допоможуть їжаки, бурозубки, різні види птахів і жужелиць, а також жаби – недарма прихильники біологічного садівництва так борються за маленький ставок на ділянці. Можна також порадити просушувати мульчу перед її нанесенням на ґрунт і обробляти посадки екстрактами деревію, бегонії чи бузини. Набагато зручніше, проте, захистити свої грядки за допомогою спеціального равликового огородження з оцинкованої жерсті із загнутими назовні краями. Можна і просто збирати равликів, у цьому випадку вам доведеться заздалегідь обдати їх окропом. Найвідоміший засіб проти равликів – так звана “пивна пастка”.

У біологічному саду ніколи не використовуються хімічні засоби боротьби зі шкідниками. На думку біосадівників, корисні комахи, птиці та їх потомство страждають від хімії значно більшою мірою, ніж стійкіші шкідники. Тим самим було дисбаланс посилюється на користь шкідників.

На будь-який…

У продажу є ціла низка біологічних препаратів для профілактики та боротьби зі шкідниками. До них відноситься і піретум, що виготовляється з певного виду хризантем – пестицид контактної дії. Застосовувати його слід вкрай обережно і тільки при дуже сильному ураженні шкідниками, оскільки він не щадить і корисних комах, на кшталт сонечка і мухи-журчалки. Крім того, отруйна дія піретуму поширюється і на риб. А ось для бджіл цей пестицид не є небезпечним.

Ще сильнішою дією має ротенон, що виготовляється з коренів тропічної бобової рослини. Після обробки цим отрутохімікатом овочі не можна збирати принаймні тиждень, а фрукти – протягом 20 днів.

У деяких випадках навіть біосадівнику не обійтися без зазначених отрутохімікатів, так як приготовані в домашніх умовах рослинні настої та екстракти мають дуже слабку дію.

Між переконаними прихильниками біологічного садівництва та скептиками немає єдиної думки щодо ефективності цих засобів. Однак садівник-аматор не багатьом ризикує, якщо відмовиться від використання хімічних препаратів.

У будь-якому випадку, перш ніж перебудовувати садове господарство на новий лад, слід досконало ознайомитися з питаннями охорони корисних комах та тварин, компостного господарства та внесення добрив, а також із заходами щодо захисту рослин від шкідників та захворювань.

за матеріалами Stiftung Warentest