Обережно – Селен!

Селен: мікроелемент довголіття Наприкінці XX століття світ охопила “селенова ейфорія”: цей надзвичайно важливий для здоров’я мікроелемент здався вченим справжньою панацеєю. Його почали призначати у великих, навіть гігантських дозах. І дещо перегнули палицю. Згодом настало прозріння – стало ясно, що надлишок цієї речовини не менш шкідливий, ніж її нестача. Шведський учений-хімік Йонс Якоб Берцеліус відкрив селен у 1817 році. Він назвав його на честь Місяця (від грец. selene), адже цей елемент завжди знаходили поряд із телуром, який отримав ім’я на честь Землі. Проте життєво важливим для людини селен був визнаний лише у 1973 році. Селен виконує свою “невидиму” роботу в різних частинах організму – він є складовою численних білків, ліпосахаридів та ферментів. Має потужну протиракову дію, не лише запобігає, а й гальмує розвиток злоякісних пухлин. Забезпечує захист і рухливість сперматозоїдів – це широко використовують у лікуванні чоловічого безпліддя. Необхідний для синтезу гормонів щитоподібної залози, що містять йод, тому боротьба з дефіцитом йоду неможлива без достатнього вмісту селену. Але найвідоміший селен як мікроелемент довголіття – він захищає клітинні мембрани від ушкоджень агресивними формами кисню та допомагає вітаміну Е повністю розкрити свій антиоксидантний потенціал. Крім того, нові дослідження показали, що селен є екопротектором – він захищає організм від ртуті, кадмію, свинцю, талію та інших шкідливих речовин. Коли селену замало Наслідки гострого дефіциту селену – досить серйозні. У немовлят – раптова смерть у колисці. У дітей і підлітків – уповільнене зростання та пізнє статеве дозрівання. У молодості – порушення репродуктивної функції. Далі – раннє старіння з усіма його наслідками: атеросклероз, старіння життєво важливих органів, ранній клімакс, катаракта. Коли селену забагато Про надлишок селену говорять лікарі, які лікують професійні захворювання – він буває у працівників Уралу чи Перуанських Анд, де є природні селенові руди. Але там про це знають і захищаються. Значно небезпечніше, коли надлишок селену трапляється у жителів міст, далеких від рудників. Найчастіше це результат безконтрольного прийому препаратів з селеном у прагненні до здоров’я. Проте вже доведено: надлишок селену може сприяти росту пухлин і навіть захисту їх від лікування! Безцінні мікрограми Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує: жінкам – 55 мкг селену на добу, чоловікам – 70 мкг, дітям – по 1 мкг на 1 кг ваги. Мікрограм (мкг) у 1000 разів менший за міліграм (мг). Спортсмени, вагітні, матері-годувальниці, курці потребують до 200 мкг на добу. Самостійно можна призначити не більше 50 мкг на добу. Усе, що більше, – лише під контролем лікаря. Максимально допустима доза – 400 мкг на добу (раніше була 500 мкг). Призначають такі дози лише за глибокого дефіциту й під наглядом лікаря. Денна доза селену міститься у:

• 1 склянці домашньої сметани,
• 100 г кокосів,
• 50 г свинячого сала,
• 200 г кальмарів,
• 200 г морської капусти,
• 150–200 г вареної броколі,
• 3–4 зубчиках часнику.

Шукаємо в тарілці На жаль, продукти не можуть повністю забезпечити організм селеном. У ґрунтах Росії його дуже мало, а ще він знищується добривами, кислотними дощами та важкими металами. Проте збалансоване харчування допоможе: свіжі молочні продукти, сало, морепродукти, кокоси, бобові, телятина. Часник – “король” селеновмісних рослин, броколі – “королева”, душиця – “принцеса”. Але ці рослини повинні рости в екологічно чистій місцевості. За даними Інституту харчування РАМН, 80% населення Росії мають дефіцит селену. Природні джерела – море, кавказькі мінеральні води, Урал. Знаходимо в таблетках На ринку – близько 120 препаратів із селеном. Часто інтерес до них підігрівають самі виробники. Вибір ускладнюється браком достовірної інформації. Звертайте увагу: Скільки селену в дозі. Наприклад, помилка виробника, який додав 100 мг замість 100 мкг, призвела до отруєнь. Не допускайте перевищення добової норми. Хімічна форма. Препарати першого покоління містять неорганічні солі (селеніт, селенат), які погано засвоюються. Сучасні – органічні форми (селен-метіонін, селен-цистеїн), безпечні й ефективні, хоч і дорожчі. Поради лікаря У більшості жителів Росії спостерігається “м’який дефіцит селену” – надходить лише 70–80% від потреби. Тому лікарі радять: щороку проходити курси прийому сучасних препаратів селену протягом 2–3 місяців. Але лише для дорослих. Дітям – натуральне харчування. Після 40–45 років дефіцит селену зростає, що веде до інфарктів, інсультів, онкології. У Фінляндії вже багато років працює програма з державного дотування селену – його дають людям із груп ризику. Інфаркти “постаріли” на 7–10 років, рак – рідше. Тож подбайте про себе заздалегідь.

Рекомендації американських вчених по середньодобовому споживанню селена