Користь та ризики харчових добавок
Натрій-нітрит у ковбасі, цукровий колер у коли – чи це справді необхідно? Ми розповімо, які добавки ховаються за номерами “E”, які з них є проблемними або забороненими.
Чому харчові продукти містять добавки?
Харчова промисловість додає їх переважно у перероблені продукти:
• Емульгатори покращують намазуваність маргарину,
• Консерванти подовжують термін зберігання салатів,
• Стабілізатори утримують шматочки фруктів у йогурті,
• Модифікований крохмаль запобігає розмоканню заморожених тортів після розморожування.
Добавки також містяться у свіжих продуктах, наприклад, у м`ясі та фруктах.
Наскільки безпечні харчові добавки?
Європейське управління з безпеки харчових продуктів (EFSA) перевіряє всі затверджені речовини. У дозволеній концентрації вони повинні бути безпечними для здоров`я.
Однак більшість оцінок походять ще з 1980-1990-х років. Нині EFSA переглядає всі харчові добавки, і деякі з них вже заборонені через нові наукові дані.
В Україні використання харчових добавок регулюється відповідно до:
• Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів”.
• ДСТУ 4518:2008 “Харчові добавки. Класифікація”.
• Регламенту ЄС № 1333/2008, на який орієнтується українське законодавство.
• Переліку дозволених та заборонених харчових добавок, затвердженого Міністерством охорони здоров`я України.
Усі дозволені добавки повинні проходити санітарно-епідеміологічну експертизу.
Чи можна використовувати добавки без обмежень?
Ні. Відповідно до регламенту ЄС, їх застосування має бути “технічно необхідним” і не повинно вводити споживачів в оману або приховувати погану якість сировини.
Для деяких добавок використання суворо обмежене:
• Антибіотик Натаміцин (E 235) дозволений лише для обробки поверхні сиру та сухої ковбаси.
• Натрій-фероціанід (E 535) використовується лише як антизлежувальний агент у кухонній солі.
Чи є добавки без обмежень у дозуванні?
Так. Деякі речовини можна додавати в необмеженій кількості, наприклад:
• Кальцій карбонат (E 170) – для відбілювання молочних продуктів,
• Молочна кислота (E 270), лимонна кислота (E 330), пектини (E 440) – як загусники,
• Азот (E 941) – для створення захисного газового середовища в упаковках зі свіжими продуктами.
Як визначають максимально допустиму дозу?
Вона базується на ADI (Acceptable Daily Intake) – прийнятній добовій дозі. ADI визначає кількість речовини, яку людина може споживати щодня протягом усього життя без шкоди для здоров`я.
Зазвичай цей показник встановлюють за результатами досліджень на тваринах, додаючи 100-кратний запас безпеки при розрахунку для людини.
Як повинні маркуватися харчові добавки?
Добавки вказуються у списку інгредієнтів наступним чином:
• Назва категорії + назва речовини або E-номер (наприклад, “Фарбник Куркумін” або “Фарбник E 100”).
• Якщо добавка може викликати алергію, це має бути зазначено (наприклад, “Емульгатор соєвий лецитин (E 322)”).
В Україні, згідно з ДСТУ ISO 22000 та іншими стандартами, на етикетці продукту має бути зазначено:
1. Назва категорії добавки (наприклад, “Барвник”, “Консервант”).
2. Конкретна речовина або її E-номер (наприклад, “Барвник Куркумін” або “E 100”).
3. Попередження про можливі алергени (наприклад, “Містить лецитин із сої”).
Як маркуються добавки в незапакованих продуктах?
У продажу на вагу (наприклад, на ринках) продавці зобов`язані інформувати покупців про використання певних добавок. Це робиться двома способами:
1. Коротка позначка на табличці біля продукту, наприклад, “з барвником”, “зі смаковим підсилювачем”, “сульфітований”.
2. Детальна інформація у доступній для покупців книзі або документі.
Окрім цього, продавці зобов`язані вказувати 14 основних алергенів, включаючи сульфіти та сою.
Як відбувається затвердження нових харчових добавок?
Процедура регламентується (ЄС) № 1331/2008. Виробник має подати заявку до Європейської комісії з детальною інформацією про речовину, її дію, безпеку та рекомендовані дози.
EFSA оцінює всі доступні наукові дані, встановлює допустимі норми, після чого додає речовину до офіційного списку дозволених.
E-номери: багатофункціональні речовини
У базі ЄС зареєстровано понад 300 харчових добавок, які виконують 27 різних функцій.
Чи всі харчові добавки синтетичні?
Ні, деякі отримують з природних джерел:
• Фруктові кислоти – як підкислювачі,
• Рослинні соки – як згущувачі.
До найпоширеніших груп належать:
• Антиоксиданти,
• Барвники,
• Емульгатори,
• Стабілізатори,
• Консерванти,
• Підсолоджувачі.
Що означає “E” у номерах E?
Літера “E” означає “Європа”. Вона використовується в усіх країнах ЄС, тож, наприклад, E 330 означає лимонну кислоту як у Німеччині, так і в Іспанії.
Якщо в Іспанії чи Польщі ви бачите E-номер на упаковці, це означає ту саму добавку, що й у Німеччині.
Коди розподіляються так:
– 100–199 – барвники
– 200–299 – консерванти
– 300–399 – антиоксиданти
– 400–499 – стабілізатори, загусники
– 500–599 – регулятори кислотності
– 600–699 – підсилювачі смаку
Чи дозволені добавки в органічних продуктах?
Так, але їх значно менше. За правилами ЄС дозволено 53 добавки, а в стандартах біоасоціацій (наприклад, Demeter) ще менше.
Відповідно до Закону України “Про органічне виробництво”, в органічних продуктах дозволено не більше 50 харчових добавок.
Чи є добавки у свіжих продуктах?
Так, наприклад:
• E 941 (азот) – у свіжому м`ясі для збереження кольору,
• E 220 (сірчистий ангідрид) – у сухофруктах для запобігання псуванню,
• E 330 (лимонна кислота) – у свіжій рибі для усунення запаху.
Добавки у дискусії: наскільки вони безпечні?
Деякі добавки викликають суперечки через можливі ризики.
Підсолоджувачі
• Аспартам (E 951) – підозрюється у спричиненні раку, хоча EFSA вважає його безпечним у малих дозах.
• Цикламат (E 952) – раніше викликав підозру у шкоді для фертильності, через що його заборонили у певних продуктах.
Барвники
• Тартразин (E 102), жовтий хінолін (E 104), жовтогарячий S (E 110) – можуть викликати гіперактивність у дітей.
• Титан-діоксид (E 171) – заборонений у 2022 році через ризик пошкодження ДНК.
Консерванти
• Нітрит натрію (E 250) – використовується у ковбасних виробах, але може утворювати канцерогенні нітрозаміни.
Фосфати (E 338, E 452)
• Використовуються у колі, плавлених сирах, ковбасах.
• Небезпечні для людей із захворюваннями нирок.
Алюмінієві добавки
• Використовуються у цукерках, тістечках.
• Високі дози можуть пошкоджувати нервову систему.
Висновок
Харчові добавки необхідні для продовження терміну зберігання, покращення текстури та смаку продуктів. Проте не всі вони безпечні у великих дозах. Споживачам слід уважно читати етикетки та обирати продукти з мінімальним вмістом синтетичних добавок.
Stiftung Warentest 21.02.22 (з адаптацією до України)
