За результатами тестування п’ять зразків отримали оцінки “відмінно”: “Королівський Смак”, “Олейна Традиційна”, “Оліяр”, “Своя лінія” та “Чумак Золота”. Ціни кращих зразків відповідно за 1 л коливаються від 97,6 до 118,89грн.

Оцінку “добре” отримали олії “Майола”, “Стожар” та “Щедрий Дар”, за ціною 112,82, 117,18 грн. та 115,76 за 1л відповідно.

Тобто, загалом можна відмітити, що вся протестована олія досить високої якості

Історичним ареалом зародження соняшнику вважається Північноамериканський континент, де аборигени ще п’ять тисячоліть тому освоїли технологію видобутку олійної речовини, яку активно застосовували для створення барвників та лікувально-профілактичних мазей. До Європи сировина потрапила в епоху Великих географічних відкриттів завдяки іспанським мореплавцям, а промислові масштаби виробництва набула через століття після видачі патентів на виробництво британськими інженерами.

Додаткова інформація: “Тест соняшникової олії (24)…“

Технологічний цикл видобутку олії з насіння соняшнику базується на двох основних методах. Перший метод — механічне віджимання (пресування), яке поділяється на холодний і гарячий методи. Холодне віджимання визнано найбільш щадним та екологічним завдяки відсутності термічного впливу, що дозволяє зберегти максимум природних антиоксидантів, токоферолів (вітаміну Е), фітостеролів та поліненасичених сполук. Гаряче віджимання передбачає попереднє нагрівання подрібненої сировини в жаровнях, що надає готовому екстракту яскраво виражений аромат обсмаженого насіння, але частково руйнує чутливі до температурного впливу біологічно активні компоненти. Другий, екстракційний метод, ґрунтується на розчиненні ліпідів в органічних розчинниках усередині спеціалізованих апаратів (екстракторів). Наступні етапи дистиляції (відгону розчинника) та фільтрації забезпечують високу економічну ефективність і максимальний вихід кінцевого продукту.
Ступінь і глибина очищення визначають фізико-хімічні властивості та безпечність олій. Нерафінована категорія соняшникової олії проходить виключно стадію механічного пресування та базової фільтрації. Вона зберігає природний бурштиновий відтінок, насичений букет і максимум корисних мікронутрієнтів, однак потенційно може містити мікродомішки у вигляді слідів пестицидів або поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ). Рафінований продукт є результатом повного циклу очисних процедур (гідратація, виморожування, дезодорація), що гарантують абсолютну чистоту від сторонніх домішок. Гідратація полягає в обробці сирої олії водою з метою коагуляції та видалення фосфоліпідів і білкових фракцій, що надає соняшниковій олії підвищену прозорість і блідий відтінок. Виморожування – це глибоке охолодження з подальшим відділенням восків та воскоподібних речовин, що запобігає помутнінню під час зберігання в прохолодному середовищі. Дезодорація – це вакуумна обробка перегрітою парою, що усуває леткі ароматичні сполуки, які формують специфічний смак і запах.

Додаткова інформація: “Технологічна обробка соняшникової олії“

Поведінка соняшникової олії при нагріванні є критично важливою для кулінарного застосування. Нерафінована соняшникова олія має низьку температуру димлення – близько 107 °C. При перевищенні цього порогу починається інтенсивний термічний розпад з утворенням акролеїну, вільних радикалів і канцерогенних альдегідів, через що вона категорично не підходить для смаження та фритюру. Рафінована дезодорована соняшникова олія має високу температуру димлення, близько 227-232 °C. Це робить її стабільною під час високотемпературної кулінарної обробки, оскільки соняшникова олія не піниться і не розпадається на токсичні продукти горіння за стандартних режимів смаження (140-180 °C).
Отже, важливо пам’ятати, що для теплової обробки у вигляді смаження, тушкування або запікання оптимальним є вибір рафінованої дезодорованої соняшникової олії завдяки її нейтральному профілю, термостабільності та безпеці, а ось як холодну заправку для салатів краще використовувати її нерафінований аналог. Важливо знати, що ліпіди вкрай чутливі до фотоокислення, оскільки під впливом ультрафіолету руйнуються вітамінні комплекси й запускаються деструктивні процеси, тому пляшки з соняшниковою олією слід зберігати в прохолодному та захищеному від світла місці. Поява осаду в рафінованій олії або різкий прогірклий запах свідчать про те, що термін придатності олії закінчився або вона зіпсована, і вживати її в їжу не можна.

Додаткова інформація: “Чого не слід робити з рафінованою олією?“

Тестування
Ми не вперше досліджуємо соняшникову олію, саме тому важливо не тільки отримати поточні результати, а ще и порівняти їх з попередніми. Цього разу до тестування потрапили 8 зразків рафінованої дезодорованої вимороженої соняшникової олії марки “П” наступних ТМ українських виробників: “Королівський Смак”, “Майола”, “Олейна Традиційна”, “Оліяр”, “Своя лінія”, “Стожар”, “Чумак Золота”, “Щедрий дар”.

Упаковка та маркування
Оцінка упаковки та маркування проводилася згідно вимог законодавства України. У цілому виробники (оператори ринку) маркують свою продукцію належним чином, проте зауваження були. На жаль усі виробники чомусь не вказують ґатунок, хоча це передбачає ДСТУ в частині вимог щодо маркування.
Критично важливою для споживача є інформація щодо строку придатності або “вжити до”, добре що всі виробники наносять на пляшки цю інформацію, але не всі роблять це так щоб споживач міг цю інформацію прочитати. Так на зразках ТМ “Майола”, “Олейна Традиційна”, “Своя лінія”, “Стожар”, “Чумак Золота”, “Щедрий дар” дата виробництва нанесена насічкою, яка надто прозора та читається погано, що суттєво для людей зі слабким зором. Тому для вищеназваних ТМ в сукупності ці зауваження призвели до зниження оцінок за маркування.

Додаткова інформація: “Тест лляної олії (23)“

Органолептика
За органолептичними показниками всі зразки відповідали вимогам та мали притаманні цьому продукту властивості: колір жовтий та прозорий, нейтральний запах та смак, без стороннього присмаку.
Але варто зауважити, що зразки олії “Чумак Золота” та “Стожари” мають надто золотий колір, як для рафінованої, дезодорованої, вимороженої олії. Можемо припустити, що виробник додає бета-каротини для більш привабливого кольору, проте це лише наше припущення, тому що данні зразки значною мірою відрізняються за кольором від інших, але дослідження на вміст бета-каротину ми не робили.

Лабораторні дослідження
Звертаючи увагу на відповідальність виробників у минулому дослідженні щодо маси продукту в пляшці, цього разу перевірку ми не робили. Але хочемо нагадати, що згідно ДСТУ виробники мають право зазначати на маркуванні як об’єм так и масу, тому важливо пам’ятати, що 1 л (міра об’єму) для олії соняшникової дорівнює 920 г (міра маси).
Відповідно до чинного в Україні національного стандарту ДСТУ 4492:2017 “Соняшникова олія. Технічні умови” та міжнародних регламентів Кодексу Аліментаріуса (Codex Alimentarius), ключовими показниками свіжості та безпеки соняшникової олії є певні параметри.
Кислотне число, що характеризує вміст вільних жирних кислот та свідчить про відсутність глибоких гідролітичних процесів, для вищих сортів рафінованої продукції даний показник не повинен перевищувати 0,5 мг КОН/г за ДСТУ (0,6 згідно вимог Codex Alimentarius). Всі зразки пройшли дослідження на відповідність за даним показником.
Пероксидне число, яке є індикатором первинних процесів окислення та прогоркання, згідно ДСТУ 4492:2017 для рафінованої дезодорованої олії даний показник не повинен перевищувати 10,0 ммоль активного кисню на кілограм, проте на практиці та згідно з європейськими вимогами для високоякісної рафінованої продукції цей поріг є більш суворим та складає 2,0 ммоль/кг (для вищих сортів/певних підвидів рафінованих олій). Оскільки всі зразки були вироблені наприкінці весни та на початку літа цього року, ці олії вважаються свіжими, саме тому пероксидне число в цих зразках повинно бути низьким. Але в зразках ТМ “Стожар”, “Майола” та “Щедрий дар” цей показник був на рівні 4,82, 4,15 та 4,1 ммоль/кг відповідно, що значно вище ніж в інших зразках, а якщо порівняти ці показники з показниками 2024 року (0,37 та 1,81 ммоль/кг відповідно), то ми можемо констатувати негативну тенденцію до зниження якості продуктів в досліджуваних зразках.

Оскільки ми завжди радимо споживачам найкращі товари, а виробників стимулюємо підвищувати стандарти виробництва та конкурувати між собою, зразкам ТМ “Стожар”, “Майола” та “Щедрий дар” ми знизили загальну оцінку до “добре” за підвищене значення пероксидного числа. Слід зазначити, що на жаль така тенденція спостерігається для всіх зразків, можливо це пов’язано з тим, що у 2024 році дослідження проводилося для олій свіжого врожаю, а тепер для олій виготовлених з врожаю насіння минулого року.
Вміст бенз(а)пірену, який є найпотужнішим канцерогеном із групи поліциклічних ароматичних вуглеводнів, суворо обмежується міжнародними та українськими стандартами безпеки. У рафінованих харчових оліях концентрація бенз(а)пірену має бути на рівні межі виявлення аналітичних методів (не більше 2 мг/кг), що відповідає суворим вимогам щодо харчової безпеки. Всі зразки з дослідження виявилися безпечними щодо вмісту бензапірену.

Додаткова інформація: “Що таке бензапірен?“

Варто зазначити, що за два з половиною роки ціна зросла значною мірою у всіх виробників: