Добриво та ґрунт: вся таємниця у правильних пропорціях

У Краще менше, та краще. Хочеш зібрати гарний урожай – удобрюй ґрунт. Багато садівників-любителів вважають, що якщо на упаковці написано “Універсальне добриво”, то успіх забезпечений.
Чи то газон чи полуниця, троянди чи редька – універсальне добриво, судячи з назви, підійде для всього. Чи справді все так просто? І так, і ні – одностайно відповідають експерти.

Добриво та ґрунт: весь секрет – у правильних пропорціях

Добрі поради так і сипляться на власників садово-городніх ділянок. Але як же взятися за справу, щоб довкола все зазеленіло і зацвіло? Відповідь дуже проста: насамперед оцінити стан ґрунту та з`ясувати, які поживні речовини йому потрібні. Для цього за допомогою фахівців можна провести, наприклад, дослідження ґрунту. Повний аналіз включає визначення якості грунту, кількості основних поживних речовин (азоту, фосфору, калію і магнію), частки перегною і водневого показника. На основі отриманих результатів судять про кислотний або лужний характер грунту. Однак такий аналіз може виявитися не кожному по кишені. Більш вигідно в порядку самодопомоги використовувати паперові смужки-індикатори, які є у продажу, – наприклад, для визначення вмісту в грунті нітратів. фосфатів або для вимірювання водневого показника.

Результати подібного дослідження ґрунту часто маловтішні. Особливо для невеликих за площею садово-городніх ділянок, які роками чи навіть десятиліттями підгодовувалися лише тим добривом, прихильником якого був їхній господар, нерідко характерний дисгармонійний, односторонній склад поживних речовин. Насамперед це відноситься до фосфору, який засвоюється багатьма рослинами лише в невеликих кількостях і – на відміну від азоту – не просочується в ґрунтові води, накопичуючись у ґрунті. Деколи справа доходить навіть до п’ятикратного перевищення норми, тож ще багато років такий ґрунт не страждатиме на фосфорний дефіцит.

Садівник-аматор, який уже володіє певними знаннями в галузі добрива грунту, напевно по-іншому сприймає інформацію листка-вкладиша. Навіть якщо цей садівник не сильний у хімії, він повинен обов`язково знати, що N означає азот, Р – фосфор, а К – калій. За цифрами ховається відсотковий вміст компонентів. Так, наприклад, 14-10-14 – це склад звичайного універсального добрива, що містить азот, фосфор, калій та у більшості випадків доповненого магнієм (Mg). У цьому нерідко вказуються хімічні сполуки – P₂O₅, К₂O, MgО. Результат аналізу ґрунту часто спонукає до вибору добрива з низьким вмістом фосфору, з одного боку, та з переважанням азоту та калію – з іншого. Промисловість пропонує різноманітні суміші та однокомпонентні продукти.

Є такі основні різновиди:

• мінеральні добрива, що складаються з однієї або декількох мінеральних солей природного походження, або виготовлені на синтетичній основі;

• органічні добрива, такі як гній, рогова тирса та кров’яне борошно;

• суміші вищезгаданих видів добрив (мінерально-органічні продукти).

Купуючи добрива першої та третьої груп, ви знайдете на кожній упаковці точні вказівки щодо складу поживних речовин. У другій групі (так звані “місцеві” добрива) виробник не зобов`язаний декларувати всі інгредієнти. Однак це зовсім не означає, що ці продукти не заслуговують на увагу. Мінеральні добрива містять легко розчинної, а тим самим швидко засвоюваної формі, ті ж складові речовини (азот, фосфор, калій, а іноді і мікроелементи), які рослини отримують і з органічних добрив. Щоправда, тільки після того, як над цими добривами попрацювали мікроорганізми, що мешкають у ґрунті. Практичне застосування мінеральних добрив пов`язані з певними труднощами. При внесенні добрив необхідно точно дотримуватись запропонованої кількості. Надлишок цих водорозчинних добрив легко вимивається, не приносячи цим користі рослинам. А як наслідок – висока концентрація солей у ґрунті та забруднена, непридатна для пиття вода. Цього слід побоюватися насамперед при застосуванні навмання першого універсального добрива, що трапилося під руку, особливо якщо садівник не цікавиться станом ґрунту на своїй ділянці. Вже згадані нами мікроорганізми населяють лише той ґрунт, в якому вони можуть харчуватися – гноєм або компостом. Ці мікроорганізми з багатьох причин дуже корисні. Використання органічних або мінерально-органічних добрив сприяє утворенню перегною.

Проте помиляється той, хто вважає органічні добрива абсолютно невинними. Надмірне “пічкання” гною і гнійною жижею може вплинути на грунт. Свіжий гній, як, втім, і гнійна жижа містять високу частку мінералізованих поживних речовин, так що справа може призвести до забруднення ґрунтових вод нітратами.

Нотатка садівникам!

Як правильно вибрати добриво для саду.

В принципі, для всього саду цілком достатньо одного універсального добрива. Питання лише в тому — якого саме? Головну роль при виборі добрива відіграє його склад. Щоб знайти правильне рішення, варто звернутися до фахівців для проведення аналізу ґрунту. Потім кожні 5 років рекомендується повторно проводити відбір проб — це допоможе зрозуміти, наскільки правильно ви доглядаєте за своєю ділянкою.

Азотні добрива: природний підхід

Забезпечити ґрунт таким важливим елементом, як азот, досить просто. Замість внесення основного добрива можна засіяти ділянку горохом, бобами, конюшиною або, що особливо корисно, фацелією. Корені цих рослин залишаються в ґрунті, що допомагає зв`язувати азот і сприяє вентиляції.

Віддавайте перевагу органічним добривам, які стимулюють утворення товстого шару перегною. Найдешевший спосіб — це створення власної компостної купи, що забезпечує екологічно чисте удобрення ділянки.

Додаткова інформація: “Правильна компостна куча”

Чисто мінеральні добрива рекомендуємо застосовувати цілеспрямовано, саме для компенсації виявлених у результаті аналізу недоліків грунту. При цьому монокомпонентне добриво нерідко виявляється придатнішим, ніж універсальне.

Експерти досить скептично ставляться до строкатих упаковок зі спеціальними відносно дорогими добривами для полуниці, хвойних рослин, помідорів. Виняток – рододендрон та азалія, які потребують кислого ґрунту, а також дуже доглянутий газон, що вимагає високого вмісту азоту.

При низькій температурі життя в ґрунті завмирає, а водночас зупиняється й діяльність мікроорганізмів. З цієї причини взимку краще не удобрювати ґрунт гною.

У садах, удобрених лише органічними добривами, результати аналізів часто вказують на нестачу калію, що знижує морозостійкість рослин