Набув чинності закон про виноградарство та виноробство: що змінилось?

Оновлені правила для виробників винограду та виноробної продукції працюють в Україні з 1 січня 2026 року.
Як повідомляє пресслужба Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, це передбачено законом «Про виноград, вино та продукти виноградарства», який встановлює сучасні вимоги до вирощування винограду, виробництва, маркування та обігу вина, а також наближає українську систему до європейських стандартів.

Додаткова інформація: “Вітчизняна класифікація за зірочками“

«Одним із ключових елементів закону є захист географічних зазначень. Йдеться про назви вин та виноградної продукції, які пов’язані з певною місцевістю, кліматом чи традицією виробництва. Такі позначення підтверджують унікальні властивості продукту та підкреслюють його походження. Закон встановлює чіткі правила для офіційного визнання й охорони географічних назв, що дає можливість виробникам закріпити за собою регіональні бренди та гарантувати споживачам автентичну якість», — зазначають у відомстві.
І додають, що важливим інструментом для впорядкування галузі стане Виноградарсько-виноробний реєстр. Це державна система, у якій буде зібрана інформація про виноградники, виробників та учасників ринку.
Закон також оновлює терміни та класифікацію виноробної продукції, встановлює стандарти якості та вимоги до маркування. Він визначає порядок державного контролю та загальні принципи розвитку виноградарсько-виноробної галузі.
«Набрання чинності цим законом відкриває нові можливості для українських регіонів, які мають давні виноробні традиції. Захищені географічні зазначення стають важливим інструментом для просування локальних продуктів, формування впізнаваних брендів та зміцнення конкурентних позицій українських вин на внутрішньому і міжнародному ринках», — пояснили у ДПСС

Додаткова інформація: “Божоле? Божоле!“

Професійний коментар:

Новий Закон, чи на часі?

Закон України «Про виноград, вино та продукти виноградарства» № 3928-IX був ухвалений Верховною Радою 22 серпня 2024 року , а набув чинності з 1 січня 2026 року.

Я, як членкиня Робочої групи профільного Міністерства, надсилала свої пропозиції щодо заміни термінів та визначень старого Закону та відповідності винного законодавства вимогам ЄС.

Старий Закон працював рівно 20 років і мав дуже багато питань від спеціалістів та споживачів.
Так, не було чітких вимог щодо сучасної класифікації вин за якістю та витримкою, залишалися ще радянські терміни для вина –

• “ординарне”,
• “марочне”, що було абсолютно не зрозумілим для європейського споживача.

Крім цього, не було чітких вимог щодо маркування та обігу вин, реєстру виноградників ( єдиного державного електронного обліку та контролю), не враховувалося те, що в Україні виноградники ростуть на всій території, а не тільки на півдні та Закарпатті.
Також важливим досягненням нового Закону є те, що вже зроблені перші кроки до європейської класифікації та введено поняття “Вина Географічного зазначення” ( ГЗ). Починається важлива робота по виділенню вин категорії “Контрольованих назв за походженням” (КНП), які в усіх країнах Європи є винами найвищої якості (або
“теруарними”).
Для них є більший контроль на всіх етапах ( виділення особливого теруару невеликої зони виноградників, вимог до виробництва, використаним сортам, норм витримки і т.ін.).

Крім цього, з 01.01.2026 р. заборонено використання популярних назв “Champagne” та “Cognac” для вин та спиртних напоїв українського виробництва.

В процесі – заборона та прийняття власних назв для інших вин – Портвейн, Мадера, Херес, Кагор та ін.
Цікаво, що в Молдові ще з 2005 р. , згідно Закону про вино є вже свої назви для всіх зазначених напоїв. Так, Коньяк в них називається ” Дівін”, Портвейн- ” Прометеу”, Мадера – ” Лючефар”, Кагор- ” Пастораль” та ін. Тобто, нам є ще над чим працювати, адже такі назви в Україні добре знайомі споживачам, тому вже зараз треба законодавчо закріпити власні назви для таких вин.

Якщо ” Коньяк України” буде називатися ” Бренді України”, то треба більш детально прописати вимоги до  технології та витримки напою, адже в старому Законі були терміни як “Коньяк України”, так і “Бренді України”.

Отже, роботи ще дуже багато, але добре, що вона вже розпочалася і Україна впевнено йде до європейського винного законодавства.

Зрозуміло, що все це буде на користь галузі, але звичайно, що перехідний період буде не дуже легким. Тому треба більше інформувати споживача про такі зміни, для того, щоб вина України та міцні напої не були ” в тіні” імпортних на наших полицях.

Додаткова інформація: “Важливість крафтового виноробства в Україні, як приклад розвитку сучасного світового виноробства“

Таким чином, Новий Закон — це необхідність!
Це наближення до європейських та міжнародних стандартів, це більш зрозуміла винна етикетка для європейського споживача, це підвищення якості вин та інших напоїв України, це новий кадастр виноградників та їх реєстр, це нові винні регіони України, де винороби зможуть і вирощувати, і виробляти свої напої.
Все це буде сприяти як розвитку галузі, так і популяризації наших вин та інших напоїв в світі!

Наталія Благополучна, Президент Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє, Засновниця й керівниця Першої в Україні Школи сомельє «Майстер-клас»